МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  /  

 

Кричуще беззаконня

Безкарність так званих громадських активістів призводить до скоєння ними нових злочинів проти судової системи

 

Велику кількість засідань у Приморському районному суді м.Одеси мітингувальники зірвали, намагаючись тиснути на Феміду

Судді належать до категорії професій, до яких постійно прикута увага суспільства, тому відчувають психологічний тиск. Протягом 2016 року на Одещині зафіксовано рекордну кількість фактів утручання в діяльність законників порівняно з іншими регіонами України.

Робота під тиском

За даними моніторингу намагань втрутитися в роботу суддів, у 2016 році в судах Одеси та області зафіксовано понад 170 фактів фізичного та психологічного тиску на суддів з боку учасників процесу та їхніх представників. Це відбувалося шляхом проведення мітингів, пікетів, акцій протесту, блокувань будівель судів та повідомлень про мінування. Порівняно з 2015 роком кількість фактів тиску на суддів зросла на 35%, що прямо пов’язано з відсутністю належної охорони приміщень та бездіяльністю правоохоронних органів.

Зокрема, до судів Одеси й області за рік надійшло понад 60 повідомлень про мінування, у зв’язку із чим було зірвано більше ніж 850 засідань. Лідером у цьому невтішному списку став Апеляційний суд Одеської області, в якому у 2016 році зафіксовано 14 таких випадків.

Неодноразові повідомлення про мінування надходили також до Одеського апеляційного господарського суду й Господарського суду Одеської області (13 випадків, установи розміщені в одній адміністративній будівлі).

На сьогодні «мінування» стало одним зі способів учинення тиску на суд. Такі дії призводять до зриву слухання справ і ставлять під загрозу життя та здоров’я не тільки суддів, працівників апарату, а й учасників процесу та відвідувачів установи.

Окремі так звані громадські активісти спричиняли й більш важкі наслідки. Так, в Одеській області було здійснено 12 нападів на суддів із заподіянням їм тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, що свідчить про нездатність держави забезпечити захист людини в мантії від будь-яких посягань.

Найбільший психологічний та фізичний тиск чиниться на суддів загальної юрисдикції, оскільки саме вони розглядають справи побутового характеру за участю фізичних осіб. Наприклад, в Апеляційному суді Одеської області під час перегляду резонансної справи щодо обрання запобіжного заходу меру Затоки, якого обвинувачували в махінаціях із земельними ділянками, невідомі громадяни в камуфляжній формі нецензурною лексикою коментували дії суддів, скандували різноманітні гасла та намагалися зірвати судове засідання.

Під час перегляду в Апеляційному суді Одеської області обраного депутату Одеської міської ради запобіжного заходу в кримінальному провадженні щодо побиття мітингувальників і журналістів під будівлею Одеської обласної ради громадські активісти здійснювали тиск на суддів шляхом блокування установи.

У жовтні 2016 року, при перегляді запобіжного заходу у вигляді арешту майна, судді АСОО відчували на собі тиск із боку невідомих осіб у камуфляжній формі, які принесли автомобільні шини до будівлі установи та погрожували їх запалити. Під час акції протесту зазначені особи вигукували образливі гасла, використовуючи посилювач звуку.

Під час розгляду кримінального провадження в Малиновському районному суді м.Одеси за обвинуваченням осіб у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст.294 КК, активісти проводили пікетування та зламали ворота внутрішнього двору.

Резонансна «справа 2 травня»

27.11.2014 в Приморському районному суді м.Одеси почалися слухання так званої справи 2 травня про масові заворушення. Проте райсуд звернувся до апеляційної інстанції з проханням змінити підсудність через тиск на суддів, і матеріали передали до Малиновського районного суду м.Одеси.

Засідання у вказаній справі  має значний суспільний інтерес. Незалежно від того, розгляд справи відбувається в районному чи апеляційному суді, її завжди супроводжують мітинги біля будівлі суду, блокування його роботи, погрози в бік суддів. Дії активістів зазвичай призводять до зриву засідань та необхідності відкладення розгляду.

Одним з безпрецедентних випадків тиску «громадських активістів» було блокування зали судових засідань і примушування суддів винести рішення про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси відмовлено в продовженні строку тримання під вартою для активіста, який проходить обвинуваченим у справі про масові заворушення 2.05.2014. Вердикт стосувався не основної справи, а додаткової — про погрозу вбивством.

Через кілька годин після цього прокуратура пред’явила нове обвинувачення. Вказана особа нібито погрожувала головному свідкові обвинувачення у «справі 2 травня». На підставі цього чоловік знову був узятий під варту (фактично на волю він так і не виходив) рішенням суду від 29 травня. Проте представники захисту обвинуваченого оскаржили це рішення в Апеляційному суді Одеської області, який 7.06.2016 постановив тримати обвинуваченого під домашнім арештом і в «додатковій» справі.

Протестуючи, активісти «євромайдану» заблокували зал суду, фізично завадивши звільнити обвинуваченого, а паралельно звернулись із заявою в поліцію: мовляв, у ході судового засідання обвинувачений порушував громадський порядок. На підставі цієї заяви поліція склала на обвинуваченого адміністративний протокол за хуліганство і знову помістила його в слідчий ізолятор.

8.06.2016 судді, перебуваючи під тиском громадськості, ухвалили рішення взяти обвинуваченого під варту в «додатковій» справі.

Події в Приморському райсуді

Багаторазові втручання в здійснення правосуддя, тиск і неповагу до суддів громадські активісти виявляли в Приморському районному суді м.Одеси. Так, напередодні розгляду питання про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно працівників Чорноморського міського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, яких підозрювали в скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачено ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.368 та ч.3 ст.371 Кримінального кодексу, до суду прибула організована група так званих громадських активістів начебто задля участі в засіданні. Вони принесли із собою плакати, які містили образливі написи, що принижують авторитет судової влади.

Після повідомлення учасників процесу про те, що розгляд клопотань відкладається, невдоволені активісти увірвалися до службового приміщення установи, нецензурно висловлювалися, погрожували, поводилися зухвало, ображали суддів, працівників апарату та сторонніх відвідувачів. Фактично відбулося захоплення частини адмінбудівлі, були зірвані численні судові засідання.

У Приморському райсуді м.Одеси під час оголошення прокурором обвинувального акта присутні в залі судових засідань особи (близько 20 чоловік) чинили тиск на головуючого суддю шляхом порушення правил поведінки та громадського порядку, висловлювали образи та погрози на його адресу. З метою забезпечення порядку головуючий ухвалив рішення про здійснення розгляду в закритому судовому засіданні, однак зазначені особи відмовилися залишати залу засідань, вели себе агресивно й погрожували працівникам суду, в результаті чого слухання було зірвано.

Як наслідок, суд був позбавлений можливості вирішити питання щодо доцільності перебування обвинувачених за ч.2 ст.186 КК під вартою. Тим часом строк тримання спливав найближчим часом.

Нечувана зухвалість

У кабінет судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду зайшли невідомі особи, які зухвало заявили, що не будуть представлятися, та почали в агресивній, образливій формі вимагати прийняття конкретного рішення у справі, висловлюючи при цьому погрози щодо замаху на життя та здоров’я судді. У цій же установі вчинено напад на суддю, який мав розглядати позов про визнання незаконною сесії селищної ради. У ході інциденту невідомі особи плеснули судді в обличчя зеленкою, внаслідок чого він дістав опік слизової правого ока й частково втратив зір.

Представники «патріотичних організацій» напали на суддю Приморського райсуду, коли той прямував до зали засідання. «Активісти» штовхали його в спину, погрожували та завдали удару по голові, у зв’язку із чим потерпілий був госпіталізований каретою швидкої допомоги.

У ГСОО стався випадок, коли суддю з метою перешкоджання розгляду справи про банкрутство заблокували разом із родиною в його оселі. При цьому «активісти» пошкодили автомобіль і житловий будинок, в якому мешкає суддя, а саме: вибили скло на вікнах, за допомогою фарби розписали нецензурними висловами паркан і машину, облили стіни будівлі та огорожі зеленкою. Зазначені дії є загрозою життю та здоров’ю як судді, так і його сім’ї.

Тим часом відсутність належного реагування на подібні факти спричиняє формування в суспільстві уявлення про вседозволеність і безкарність дій щодо суддів з метою досягнення протиправних цілей, в інтересах окремих осіб.

Обережно, заміновано!

У випадках повідомлень про замінування проводиться негайна евакуація суддів, працівників апарату та відвідувачів, здійснюється перевірка будівлі та прилеглої території на наявність вибухонебезпечних предметів. Заходи тривають 2—3 год.

З моменту надходження повідомлення про мінування блокується робота всієї установи, відбувається зрив усіх засідань, призначених на цей час, і тих, які на момент такого повідомлення ще не закінчилися. Штучно затягується розгляд справ і порушуються права сторін на судовий захист.

Водночас у всіх 62 випадках повідомлень про мінування судів м.Одеси фахівці вибухотехнічної служби встановлювали неправдивість таких сповіщень. За фактом завідомо неправдивих повідомлень про мінування приміщень судів відомості внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Відкрито провадження за ч.1 ст.259 КК.

З останніх випадків можна виділити повідомлення, яке надійшло до прес-служби одеської поліції 20.12.2016. Мова йшла про замінування «апеляційного суду», однак особа не уточнила, якої саме юрисдикції. Як наслідок, довелося перевіряти на наявність вибухонебезпечних предметів Апеляційний суд Одеської області, Одеський апеляційний господарський та Одеський апеляційний адміністративний суди. У жодному з них вибухових пристроїв не виявлено.

Правоохоронці — осторонь

Більше ніж 30 разів засідання в Одеському апеляційному господарському суді та Господарському суді Одеської області супроводжувалися мітингами, акціями протесту, перекриттям дороги, пошкодженням майна, погрозами та нападами на суддів так званими громадськими активістами. Останні не приховують, що в такий спосіб намагаються вплинути на суддів, аби було ухвалене бажане рішення.

Зазвичай учасники таких акцій відстоюють не власні інтереси, а інтереси окремих груп. Головна мета — вплинути на суд та зірвати засідання або отримати «потрібне» рішення.

Так, 25.04.2016, за годину до початку робочого дня, представники «громадськості» заблокували центральний вхід в будівлю ОАГС і ГСОО. За допомогою металевого ланцюга було прикуто до огорожі сміттєвий бак з ганебним написом. Крім того, пошкоджено центральні вхідні двері, вибито скло та заблоковано рух транспортних засобів по вулиці. Всі дії відбувалися в присутності поліцейських, які не реагували на правопорушення та не вживали жодних заходів для їх припинення.

5.10.2016 в ОАГС, під час розгляду справи про банкрутство ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», група невідомих, які представлялися «громадськими активістами», вчинили напад на суддів із застосуванням хімічної рідини. Внаслідок протиправних дій двох суддів довелося госпіталізувати. Крім того, після оголошення головуючим у справі інформації, що всі особи зможуть вийти із залу судових засідань після персоналізації, надійшло повідомлення про мінування будівлі, внаслідок чого довелося припинити роботу як ОАГС, так і ГСОО, провести повну евакуацію відвідувачів, суддів і працівників апарату.

У зв’язку з неможливістю проведення засідань в умовах фізичного та психологічного тиску вперше в Україні було прийнято спільне рішення зборів суддів ОАГС та ГСОО про припинення здійснення правосуддя та підготовлено відповідні звернення до Президента, Прем’єр-міністра, Генпрокурора, голови Служби безпеки та міністра внутрішніх справ.

У ГСОО під час розгляду справи стосовно ринку «Успіх» головуючому завдали численних тілесних ушкоджень (опіків обличчя та очей), що спричинило його тривалу непрацездатність. За цим фактом ведеться досудове розслідування. Крім того, наступні судові засідання супроводжувалися спланованими акціями протесту під будівлею суду.

Судді та ЗМІ

Непоодинокими є приклади викривленого висвітлення подій у засобах масової інформації. Так, у відеорепортажі «7-го каналу» телеведуча, не маючи доказів, звинуватила керівництво та суддів Приморського райсуду в скоєнні низки корупційних злочинів, втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу та навмисному порушенні норм законодавства.

Іншим випадком опосередкованого тиску стало розміщення колишнім прокурором Одеської області, заступником Генерального прокурора на своїй сторінці в соціальній мережі заклику збирати інформацію стосовно «цікавих» рішень голови цієї установи.

Види маніпулювання

Таким чином, проведення мітингів, пікетів, акцій протесту, спрямованих на схиляння суду до винесення конкретного рішення у справі, призводять до зриву засідань. Дуже часто завдається шкода здоров’ю суддів і пошкоджується державне майно.

У разі тиску з боку громадських активістів необхідно розробити механізм ідентифікації таких людей. Слід публічно звернутися до громадян та журналістів із проханням надати відеоматеріали, які можуть бути доказами противоправних дій. Якщо особи бешкетників будуть установлені, необхідно подавати заяви про скоєння злочину кожним із них. А правоохоронні органи повинні встановити замовників безчинств і притягнути винуватців до відповідальності за ст.298 КК.

Непоодинокими є випадки негативного висвітлення роботи судів у засобах масової інформації, у тому числі в інтернет-виданнях. Публікуються замовні статті з метою дискредитації судової влади.

Дедалі більшого поширення набувають інсинуації, викривлення інформації стосовно суддів. Перекручення фактів, довільне тлумачення судових рішень та подій окремими особами, які є некомпетентними в таких питаннях, призводить до того, що підривається авторитет судової влади, створюється негативна репутація суддівської спільноти та породжується недовіра суспільства до правосуддя.

На суддів Одещини чиниться значний психологічний та фізичний тиск. Арсенал методів впливу широкий: погрози, залякування, проведення мітингів, повідомлення про мінування будівель судів, оприлюднення неправдивої інформації в ЗМІ про суддів, здійснення на них нападів.

Всі зазначені дії відбуваються на тлі припинення охорони судів, а Нацполіція, хоча на неї й покладено такі обов’язки відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» та Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, не виконує належним чином свої функції. Це призводить до того, що озброєні невідомі особи без перешкод потрапляють у суди та на судові засідання, що, у свою чергу, є реальною загрозою для життя та здоров’я суддів, працівників апарату, учасників процесу та відвідувачів.

Наталія МОРЩАГІНА, голова Одеського апеляційного господарського суду

Джерело: zib.com.ua
23.03.2017

Сьогодні
25 листопада 2017

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація