МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  /  

 

Кандидати до ВС мають сумніви щодо позиції Суду по фіктивності

 

Формування нового складу Верховного Суду за допомогою конкурсу, до участі в якому допустили юридичних фахівців не лише з суддівського сектору, дає надії на зміну судової практики, в т. ч. і в частині податкових спорів. Юристи, серед яких і кандидати до ВС, сподіваються, що змін зазнає і позиція Суду по фіктивності і нереальності операцій.

Такими думками фахівці ділились під час відкритої дискусії щодо податкових спорів, організованої Американською торговельною палатою та ЮФ Sayenko Kharenko.

Історія питання

Верховний Суд України у вересні 2015 року дійшов до висновку, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами. Тож, починаючи з цього часу, ситуація склалась таким чином, що наявність однієї фіктивної компанії у ланцюжку операцій по суті унеможливлює здійснення легальної господарської операції, а доктрина реальності господарської операції, яка превалювала до цього, відійшла на другий план.

Варто зауважити, що аналізуючи це питання експерти згадують дві категорії справ – в одному випадку є вирок за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а в іншому –  такого рішення немає.

«Ламаючи правозастосовчу практику у цій категорій справ, як мені здається, Верховний Суд дещо вийшов за межі своїх повноважень», – зауважує Данило Гетманцев, експерт TaxLink та кандидат до ВС. За його словами, можна подумати, що ВС у цій справі керувався не нормами закону, а доцільністю. «Доцільністю з точки зору держави, доцільністю з точки зору наповнення бюджету. Але це в свою чергу не є функцією суду», – говорить експерт. Практика, яка існувала до 2015 року, на думку Д. Гетманцева, була обґрунтованою, адже вона полягала не у тому, щоб відкидати фіктивність юридичної особи як ознаку безтоварності операції, а в тому, щоб аналізувати кожну справу, виходячи з конкретних доказів. Експерт також зазначає, що рано чи пізно слід повернутись до тої практики з цього питання, яка існувала раніше.

Позиція ВС заслужила критику не лише від платників податків та їхніх юристів, а й самих суддів. На це, зокрема, вказує суддя Вищого адмінсуду та кандидат до нового ВС Ігор Олендер. За його словами, у ВАСУ всіма засобами та можливостями опиралися цій позиції Верховного Суду та намагались довести, що сумніви у фіктивності суб’єкта не можуть бути безумовним аргументом для того, щоб не брати до уваги податкові документи такої особи. «Ми (ВАСУ – ред.) вважаємо, що дійти до такого висновку за умови відсутності висновку у кримінальній справі не можна», – пояснює суддя, зауважуючи, що фіктивність має бути доведена належними засобами доказування, а тому у багатьох випадках такі справи направляються на новий розгляд.

Попри все зазначене є тут і позитивна динаміка, на якій наголошує суддя ВАСУ Наталія Блажівська, яка зазначає, що, по-перше, якщо проаналізувати рішення, які ВС приймав у цій категорій справ з вересня 2015 по січень 2017 року, можна дійти до висновку про те, що Верховний Суд пом’якшує свою позицію з цього питання, хоча тенденція і зберігається. По-друге, зауважує суддя, слід звернути увагу на те, що в цих рішеннях ВСУ також вказав на зобов’язання податкового органу доводити ті чи інші обставини. А це в свою чергу є плюсом, на думку Н. Блажівської.

Але є одне «але»

Як би судді не критикували позицію ВС щодо фіктивності, повністю цей висновок ВС вони ігнорувати не можуть, оскільки відповідні висновки для них є обов’язковими. Відступити від такої позиції Суду можна лише за умови належно вмотивованої відмови. У ВАСУ, наприклад, за словами І. Олендера, висновок ВС по фіктивності застосовується у тих випадках, коли є вирок суду по ст. 205 КК України.

Схожої позиції дотримуються і в регіонах, про що свідчать і слова ще одного кандидата до ВС – Романа Брегея, судді Кіровоградського окружного адміністративного суду, який також зауважує, що висновок ВС не є обов’язковим для суду в частині аналізу оцінки доказу. «Ні один суд не може вказати суду першої інстанції як оцінювати докази», – зауважує Р. Брегей.

Суддя також пояснює свій алгоритм дій при розгляді такої категорії справ. «Якщо до мене приходять фіскали, висновки яких базуються на припущеннях щодо фіктивності суб’єкта, я завжди прошу, щоб вони поклали мені на стіл свої докази. Акт перевірки, шукаю висновок ревізора, протокол допиту свідка… Чи має суд ігнорувати це? Ні, звісно не має», – зазначає суддя, пояснюючи, що він в такому випадку викликає свідка до суду, свідок в свою чергу не з’являється, а вже після цього суддя застосовує привід. Якщо ж свідок не приходить, а, за словами судді, в більшості випадків так і буває, «я говорю, що фіскальний орган не довів у судовому засіданні свою позицію». Що ж стосується наявності у справі вироку суду, то тут Р. Брегей зазначає, що допитувати свідка ще раз непотрібно, натомість він радить витребувати протокол допиту, пояснення свідка та ознайомитись з ними самостійно, після чого приймати рішення.

Фіктивний = незаконний?

«Ситуація з фіктивним підприємництвом нагадує ситуацію з незаконно народженими дітьми. Тож хотіли ми цього чи ні, а юридична особа зареєстрована. Вона дієздатна, правоздатна і є учасником  цивільно-правових і податкових правовідносин. Як би ми до цього не ставились», – говорить суддя Львівського окружного адміністративного суду та кандидат до ВС Володимир Кравчук. Він також зауважує, що через фіктивне підприємство може здійснюватися цілком правомірна діяльність, яка має ті чи інші наслідки, результати.

Тож сам факт встановлення того, що засновники не брали участі в управлінні, не означає, що діяльність такого підприємства не має жодних юридичних наслідків. «Більше того, – говорить суддя, – якби ми стали на таку позицію, то ми б наражалися на іншу проблему». За його словами, вже зараз відомі випадки, коли звільнені директори компаній шантажували засновників тим, що вони (директори – ред.) у разі невиконання їхніх вимог будуть давати пояснення, що нічого не підписували. «Розумієте до чого доходить? Ми говоримо зараз про зловживання підприємців, але ж може бути і інший бік. Наприклад, коли податковий орган буде намовляти певних підприємців для того, щоб вони писали викривальні пояснення і будуть таким чином створювати докази, які потім суддя Р. Брегей буде оцінювати», – застерігає В. Кравчук.

З урахуванням таких можливих тенденцій до розвитку ситуації В. Кравчук вважає, що підхід до фіктивного підприємництва треба міняти. «Я не прихильник підходу, за якого наявність вироку по ст. 205 КК закінчується для всіх контрагентів такого платника нереальністю операцій. Насправді, ні. Ми повинні з’ясовувати не те як був створений суб’єкт», – говорить В. Кравчук. Контрагенти, зауважує суддя, ніколи не знають як був створений їхній партнер, а тому несправедливо покладати на них відповідальність за його «народження». Суддя також вважає, що в цьому питанні потрібно переміщувати акценти, наприклад, використовувати механізм, передбачений Господарським кодексом – визнання фіктивною господарську діяльність. Отримати рішення в цьому випадку простіше, ніж чекати вироку, зауважує суддя, зазначаючи, що він вже намагався підказати податківцям цей спосіб боротьби з фіктивним підприємництвом, але вони його поради до уваги не взяли (докладніше про це читайте у матеріалі TaxLink – ред.).

Н. Блажівська в свою чергу зазначає, що запропонований суддею підхід проговорювався і раніше, поряд з тим, на її думку, слід мати на увазі принцип належної обачності. Тобто, говорить суддя ВАСУ, якщо особа поетапно в ході здійснення господарської діяльності дотримується цього принципу, то вона оперативно зможе довідатись про фіктивність.

Далі буде…

Як зауважують юристи, історія з ВС та його висновком по фіктивності має і інший аспект. Так, якщо раніше спірним моментом у цих питаннях був податковий кредит і фактично «потерпілими» були  компанії, які щось в когось купували, то на сьогодні є проблема «нікчемів навпаки», зауважує партнер ЮФ Sayenko Kharenko Сергій Верланов. Мова йде про наступну схему – бізнес отримує кошти від фіктивної компанії, потім за якийсь час цей факт встановлюється. Далі, зауважує юрист, податківці роблять висновок від зворотного та заперечують відповідну операцію, наголошуючи на фіктивності. Після цього, пояснює юрист, фіскали роблять висновок, що усі отримані за договорами кошти є безповоротною фінансовою допомогою і донараховають відповідну ставку податку на прибуток – 18 %.

На це Н. Блажівська зауважує, що ВАСУ висловився на цю тему ще у листопаді 2016 року і по суті все зводиться до того, що необхідно досліджувати фактичну поставку товарів чи робіт та послуг.

Пряма мова

На питання TaxLink відповідав Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адмінсуду та кандидат до ВС.

TaxLink: З огляду на зміни у судовій системі та конкурс до ВС, зокрема, наскільки ймовірно, що судова практика по фіктивності буде змінена?

У конкурсі до касаційного адміністративного суду бере участь понад 100 потенційних суддів. Звичайно, доктрина, практика та вектори їх змін будуть залежати від того, хто саме буде обраний суддею Верховного Суду. Однак, на мою думку, певний набір ідей, які зараз демонструє ВС, буде підданий критичному аналізу, в тому числі питання, що пов’язані із способами захисту, оцінкою реальності операцій, адмініструванням податків тощо. Це звичайний еволюційний процес, зараз він може лише набрати певних швидких революційних кроків, тому що фактично відбувається повне оновлення Верховного Суду.

TaxLink: Чи є критичною зміна практики ВС з цього питання? Окремі судді, наприклад, від такої позиції відступають і зараз, просто обґрунтовуючи такі свої дії.

Однією із функцій Верховного Суду є забезпечення єдності правозастосування, при чому не просто єдності, а правильності єдності. Саме тому важливо, щоб позиція, яку займе ВС, була правильною і щоб її дотримувались всі судді, а також і адміністративні, серед яких і податкові органи. Це забезпечило б єдність правозастосування по всій країні.

Якщо кожен окремо взятий суддя буде не погоджуватись з позицією ВС, то ми можемо отримати 8 тисяч різних судових рішень і про принцип єдності практики можна буде забути. Суддя може мати власну думку, відходити від позицій ВС, адже він є незалежною особою, але я сподіваюсь, що при правильній роботі ВС це будуть справді виняткові випадки.

TaxLink: Ви говорили, що пропонували податківцям вирішувати питання фіктивності іншим шляхом, але ця ідея не знайшла у них підтримки. Можливо, варто зараз озвучити її повторно?

Вона не знайшла підтримки на той час не через те, що вона неправильна, а через те, що, мабуть, не було політичної волі в той час для здійснення радикальної реформи роботи з платниками податків та боротьби з фіктивним підприємництвом.

Я думаю, це може бути предметом окремого обговорення. В першу чергу в середовищі фахівців у галузі податкових відносин із залученням авторів податкової реформи. Цей «бізнес», так би мовити, нелегальний, який пов'язаний із використанням фіктивних підприємств та методів оптимізації податків, може бути припинений лише при правильному податковому адмініструванні. Податкова сама повинна бути зацікавлена в тому, щоб покласти край цьому явищу, а зробити це можна навіть зараз без суттєвих змін до законодавства та при теперішньому Податковому та Господарському кодексах.

 

P.S. Свою підтримку доктрині реальності господарської операції також висловили і присутні на дискусії юристи. Результати проведеного в залі голосування засвідчили думку більшості залу про необхідність повернення практики доказування реальності операцій.

Наталія Шнир, TaxLink

Джерело: taxlink.ua
28.03.2017

Сьогодні
19 серпня 2017

Анонс подій:

 


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Звіт у рамках моніторингу стану незалежності суддів за результатами опитування суддів-делегатів XII позачергового зїзду суддів України 19-20 червня 2014 року.

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi



Архів заходів Центру>>

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація