МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Процедурне поліпшення

Десять ключових моментів у роботі ГРД, які потребують удосконалення

 

Громадська рада доброчесності почала затверджувати висновки та інформацію щодо кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Перше засідання відбулося 12 квітня. Враження від нього неоднозначні, проте позитивні моменти в роботі ради є. Це, зокрема, відкритість, живе обговорення інформації, висловлення членами ГРД власних оцінок, що свідчить про ретельну підготовку до прийняття рішення. Втім, є деякі зауваження до процедур проведення засідань та затвердження інформації чи висновків.


Пріоритетність питань

Юридична спільнота неодноразово звертала увагу на те, що ГРД має розробити методологію визначення того, в яких випадках щодо кандидата на посаду у ВС надається висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, та пояснити ці критерії. Відсутність такої методології далася взнаки вже на першому засіданні ГРД.

По-перше, не була вибудована структура засідання, мали місце організаційні неузгодженості. Але це можна вдосконалити під час наступних засідань.

По-друге, члени ГРД мають розуміти пріоритетність питань, які включаються до порядку денного. Очевидно, що першим питанням має бути затвердження висновків про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики. Адже прийняття таких важливих рішень вимагає зосередженості та уважності. Репліки окремих членів ради «Давайте швидше!» взагалі не повинні лунати під час реалізації основних повноважень такого органу. При опрацюванні питань, які стосувалися затвердження негативних висновків, більшість членів ради не тільки не мали бажання їх активно обговорювати, а й адекватно сприймати.

Третій нюанс: рада затвердила так званий білий список кандидатів. Підставою стало неотримання інформації щодо них. Як таке може бути? Можливо, це сприймається як непідтвердження інформації про невідповідність кандидата згаданим критеріям. При цьому незрозуміло: інформації дійсно не було (хоча це досить сумнівно), вона була, але не підтверджена, недостовірна, чи були тільки позитивні відомості.

Втім, рішення варто приймати щодо кожного кандидата, а не списком, із доповіддю відповідного члена стосовно проведеної перевірки. Адже запевнити, що врахували всіх достойних, ніхто не зможе. Крім того, щодо п’яти кандидатів була затверджена позитивна інформація. То чому б таких осіб не включити до «білого списку»? Яка логіка виокремлення їх у категорію? Річ не в тих претендентах, щодо яких затверджена позитивна інформація. Справа в тім, що процедура має бути однаковою для всіх.

Половинчасті рішення

Четвертий момент: відсутність критеріїв оцінювання та рівних підходів дала про себе знати, адже при подібних даних щодо різних кандидатів були прийняті різні рішення: в одному випадку стосовно претендента затверджувалася непозитивна інформація, в іншому — надавався негативний висновок. До речі, недавно відбувся круглий стіл, в якому взяли участь і члени ГРД. Його учасники погодилися, що варто напрацювати власну методологію оцінювання (не порядок роботи, а саме методологію). Звичайно, рада послуговується методологією Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Бангалорськими принципами, професійними кодексами тощо. Але необхідно визначити саме ті норми, які стосуються повноважень ради.

П’ятий: голосування за негативний висновок із застереженням: «Приймемо висновок, а потім, якщо будуть підстави, наприклад кандидат спростує інформацію, скасуємо його». До таких дій ГРД вдавалася тоді, коли з’являлися сумніви щодо прийняття рішення. Тобто траплялося, що рада брала до уваги та покладала в основу висновків не до кінця перевірені дані.

Шостий нюанс: переважно висновки ГРД щодо невідповідності претендентів ґрунтуються на одному критерії — доброчесності (як правило, були запитання до декларацій кандидатів, у тому числі й до декларацій доброчесності). Інформація про оцінювання за критерієм професійної етики зустрічалася нечасто або ж узагалі була відсутня. Це означає, що стосовно кандидата (на жаль, здебільшого щодо діючих суддів) наявна тільки половина необхідної для висновку інформації (бо висновок один, а критеріїв два). Тому варто було б передбачити критерії поглинання негативної інформації, її співмірності або ж надати ці дані ВККС у формі інформації, а не висновку. Адже фактично негатив є лише щодо доброчесності, а стосовно професійної етики інформації немає, тому вона може бути врахована як «нуль».

Кому надати перевагу?

Сьомий момент: відсутність права на надання інформації. Тобто претенденти на посади до ВС не знають, якого роду відомості щодо них має ГРД. Тому кандидати не завжди можуть надати свої пояснення, попередити прийняття радою негативних висновків. Водночас прийнятий порядок надання слова кандидату під час затвердження ГРД висновку щодо нього порушувати в цьому конкурсі не можна. Причому пояснення претендента мають міститися в рішенні ради.

Восьмий нюанс: у своїх висновках члени ГРД посилаються на публікації в Інтернеті як на доказ недоброчесності кандидатів. При цьому підтвердити такі факти даними з інших джерел рада не змогла.

Дев’ятий момент: у рішеннях (висновках) іноді помітне намагання оцінити судове рішення, коментуються участь суддів у розгляді певних резонансних або політичних справ, їхні публічні виступи.

І десятий нюанс: кандидатам зараховувалися участь в АТО, консультування громадськості, допомога активістам. Це можна оцінити як нормальну практику. Водночас питання дискусійне. Напевно, не варто надавати беззаперечну перевагу (без прямого оцінювання за двома критеріями) тим кандидатам, які, наприклад, служили в зоні проведення АТО або ж висловили окрему думку в резонансній справі. Таку інформацію необхідно оцінювати в сукупності.

Є багато претендентів на посади у ВС, які не афішують своєї регулярної допомоги бійцям, їхнім родинам. Про це не знають і члени ради. Тому такі «привілеї» згаданим кандидатам не світять, і їх просіюватимуть через «доброчесне сито» в загальному порядку. Звичайно, це героїзм, його варто цінувати, пишатися такими людьми, але під час конкурсу всі повинні мати рівні права.

Недоречним є висміювання окремими членами ради тих кандидатів, які на підставі неостаточних висновків (адже ВККС може й не підтримати їх) визнані недоброчесними. Це можна розцінювати як тиск на орган, якому ГРД має сприяти у роботі. Крім цього, неприпустимими є заяви щодо припинення роботи ради, якщо ВККС не підтримуватиме її висновків. Це схоже на залякування одним колегіальним органом іншого, причому обидва виконують спільне завдання — добір професійних, компетентних та доброчесних суддів ВС.

Нині в багатьох є розуміння, що процедурні зміни потрібні. Тож варто переходити від констатації проблем до їх розв’язання.

Світлана ГЛУЩЕНКО, директор департаменту Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, д.ю.н.

Джерело: zib.com.ua
25.04.2017

Сьогодні
24 червня 2017

Анонс подій:

21-22 червня
м. Львів, майстер-клас для суддів "Незалежність судової влади і судова етика"


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Звіт у рамках моніторингу стану незалежності суддів за результатами опитування суддів-делегатів XII позачергового зїзду суддів України 19-20 червня 2014 року.

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi



Архів заходів Центру>>

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація