МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Суддя Конституційного Суду України Станіслав Шевчук: «Права людини не можуть залежати від наявності чи відсутності закону»

 

Суддя КСУ Станіслав Шевчук: «Права людини не можуть залежати від наявності чи відсутності закону»

Після того як Верховна Рада так і не змогла набрати необхідні голоси для ухвалення закону «Про Конституційний Суд України», запровадження інституту конституційної скарги відкладається щонайменше до осені. Хоча ніхто не може гарантувати, що тоді парламентарі підтримають новації. Про те, як єдиний орган конституційної юрисдикції працюватиме за відсутності необхідних норм та чи зможе без них розглядати конституційні скарги, «ЗіБ» поговорив із суддею КС Станіславом ШЕВЧУКОМ.


 «Ухвалення нового закону про КС — конституційний обов’язок нардепів»

— Станіславе Володимировичу, під час обговорення законопроекту про Конституційний Суд народні депутати особливу увагу звертали на розмір зарплат суддів КС. Можливо, саме це питання стало причиною того, що закон не прийнято, чи проблеми значно глибші?

— Я не думаю, що основною причиною став розмір зарплат. Народні депутати вже проголосували за достатньо великі розміри зарплат для майбутнього Верховного Суду, для діючих членів ВККС та ВРП.

Причини ж неухвалення змін, на мій погляд, є політико-правовими. Якби ключовим було питання зарплат, то народні депутати все ж могли б визначитись із ним та проголосувати. Всі розуміють, що прийняття закону необхідне в тому числі й для поповнення складу КС. Я нагадаю, що на початку червня у Суді буде вже 5 вакансій, а повноваження матимуть лише 13 суддів. Таким чином, ми опинимося на межі кворуму, для якого потрібні 12 суддів.

Крім цього, відсутність закону унеможливлює розгляд конституційних скарг. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. У свою чергу, ч.4 ст.55 Конституції встановлює, що порядок звернення до КС з конституційною скаргою визначено законом.

Отже, для того, щоб ми могли здійснювати свої повноваження щодо конституційної скарги, необхідний закон, який передбачив би процедуру її подання та розгляду.

— Можливістю подання конституційної скарги скористалося багато людей? Скільки зараз їх подано?

— Нині до Суду подано 86 конституційних скарг, але їх кількість зросте у десятки разів, коли і адвокати, і суб’єкти права зрозуміють, як цей механізм працює. Наразі ми маємо лише приклади ефективного функціонування цього інституту в європейських країнах. Коли ж розпочнеться повноцінна діяльність КС і люди побачать, як виглядає рішення, які права захищаються, які застосовуються заходи впливу, то, звичайно, довіра до Суду посилиться і до нього звертатимуться значно частіше.

Питання розгляду скарг зависло в повітрі, але воно не може перебувати в такому стані дуже довго. На парламенті лежить обов’язок подальшого впровадження конституційної реформи у сфері правосуддя, за яку він проголосував ще в червні минулого року. Адже парламентарі самі тоді передбачили, що для повноцінної роботи Суду потрібен закон, у якому знайшли відображення ці конституційні новації. Таким чином, ухвалення нового закону про КС — конституційний обов’язок нардепів, який вони поки що не виконують.

«Ми муситимемо змінити регламент, щоб забезпечити право на конституційну скаргу»

— Ще раз спробувати ухвалити закон про КС народні депутати зможуть уже восени. Як до того часу працюватиме Суд? Чи є можливість розглянути ці скарги, спираючись на норми Конституції?

— Я допускаю, що коли впродовж тривалого часу не буде ухвалено закону, то така можливість може застосовуватись.

Для аналогії можна взяти такий приклад. Якщо людина перебуває під домашнім арештом упродовж 7 років, то відбувається порушення принципів верховенства права і права на свободу пересування. Посилання у цьому випадку на вимоги Кримінального процесуального кодексу є недоречним. Те саме і тут. Конституція вимагає ухвалення закону але захист прав людини через конституційну скаргу не може залежати від наявності чи відсутності закону. Інакше ми дійдемо такої думки, що парламент, відмовившись прийняти у законі порядок звернення до КС з конституційною скаргою, перетворює на номінальне конституційне право людини на конституційну скаргу.

— Судді КС готові розглядати конституційні скарги без відповідного закону?

— Напевно, ми з колегами маємо провести дискусію із цього приводу і визначитись, що робити в таких умовах.

Я сподіваюсь, що парламент ухвалить зміни восени. Але, якщо закон так і не з’явиться до наступного року, цей процес затягуватиметься і нам доведеться думати, як працювати далі. Ми муситимемо ухвалювати зміни до регламенту, щоб забезпечити право на конституційну скаргу. Хоча питання легітимності такого кроку спричинить численні дискусії у суспільстві.

— Але найближчими місяцями таких кроків очікувати не варто.

— Ні. Принцип конституційного регулювання та поділу влади полягає в тому, що гілки влади поважають одна одну і кожна виконує свої повноваження. Тому зараз ми зберігаємо віру в те, що закон буде прийнятий у цьому році.

— Чи є ризик того, що закон визначить особливі правила подання конституційних скарг, наприклад необхідність сплати збору? Як наслідок, ті скарги, які вже подані, не підпадатимуть під ці критерії. Що з ними буде в такому разі?

— Нині особи звертаються до Суду з конституційними скаргами на підставі Конституції, і основний критерій, якому вони мають відповідати, — наявність остаточного судового рішення. Тому, на моє переконання, якщо цьому критерію скарги відповідають, то Суд повинен брати їх до розгляду.

Визначення ж чітких правил розтягнулось у часі саме через політичну ситуацію. За таких умов доцільно було б розглянути вже подані скарги, а коли буде ухвалено закон — приймати нові відповідно до його критеріїв.

Якщо ж говорити про судовий збір, то однозначно він не може бути великим. Це не спосіб поповнення бюджету. Він має функціонувати лише як запобіжний механізм проти тих осіб, які зловживають своїми процесуальними правами.

— На сайті КС розміщено інформацію про надходження 86 конституційних скарг. Чи є серед них такі, що можуть не тільки мати важливе значення для скаржників, а й вплинути на правову систему країни?

— Майже будь-яке рішення за результатом розгляду конституційної скарги матиме вплив на правову систему. Адже є фактичні обставини справи і з’ясовується конкретна норма закону, яка порушує права людини. Тому рішення у таких справах матимуть колосальне значення для всієї країни.

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Джерело: zib.com.ua
25.04.2017

Сьогодні
21 серпня 2017

Анонс подій:

 


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Звіт у рамках моніторингу стану незалежності суддів за результатами опитування суддів-делегатів XII позачергового зїзду суддів України 19-20 червня 2014 року.

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi



Архів заходів Центру>>

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація