МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Скасування закону Савченко не вирішило всіх питань

 

Закон Савченко вимагав допрацювань з моменту його прийняття, але його скасування може викликати суперечки - аж до Європейського суду з прав людини

18 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення)". Вказаним законом скасовуються зміни, внесені до Кримінального процесуального кодексу України законом "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання" (№ 838-VІІІ від 26.11.2015 року), відомим в народі як "закон Савченко".

Прийнятим 18 травня 2017 року законом повністю скасовуються зміни, внесені у Кримінальний кодекс України "законом Савченко" і редакція частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України повністю повертається до тієї, що існувала з моменту набрання чинності кодексом в 2001 році.

Зміст її в тому, що строк попереднього ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день. Нагадаємо що наразі, відповідно до ще діючого "закону Савченко", строк попереднього ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Перекладаючи з сухої юридичної мови, припустимо, що особу затримано, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто вона певний час перебувала в ізоляторі, наприклад, 60 діб (типовий строк дії ухвали про тримання під вартою). В подальшому суд призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 1 рік, при цьому суд врахує, що особа вже відбула 4 місяці покарання (60 діб зарахується у подвійному розмірі). Таким чином, особі залишиться відбути тільки 8 місяців покарання – позбавлення волі. Такий порядок діє зараз.

В разі набрання чинності новим законом, особі з прикладу залишиться відбути 10 місяців, оскільки їй зарахуються лише фактичні 2 місяці (60 діб) перебування під вартою.

На перший погляд, зміни не на краще, але є певні обставини.

Згідно з нормами Кримінального кодексу України, суд зобов’язаний звільнити особу, якщо після відповідного перерахунку строк попереднього ув’язнення дорівнює або перевищує строк призначеного покарання. Також особа повинна бути звільнена, якщо, згідно з перерахунком, строк попереднього ув'язнення перевищує максимально можливе покарання за статтею, яка інкримінується ocoбi.

Також нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та власне Кримінального кодексу України передбачено поняття зворотної сили закону. За ним будь-який закон або зміни до нього, які скасовують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну силу, тобто ними можуть скористатися і особи, які були засуджені до набрання таким законом чинності.

Власне, що і сталося.

Згідно з даними Державної пенітенціарної служби, станом ще на 24.06.2016 (тобто рівно за півроку дії) за "законом Савченко" було звільнено 6543 особи (5807 засуджених та 736 ув'язнених), а також скорочено строки покарання 46481 ocoбi. Станом на 20.05.2016 року, 81 звільнена за "законом Савченко" особа повернулася за грати через скоєння нових злочинів. Фактично "закон Савченко" призвів до дострокового звільнення багатьох ociб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Зокрема, внаслідок застосування закону було звільнено Віктора Лозінського - колишнього політика, засудженого за вбивство; Ігоря Зварича - колишнього суддю, засудженого за хабарництво; Миколу Шекерлі, засудженого за педофілію; Андрія Слюсарчука - медика, засудженого за шахрайство.

В період законотворчого процесу над "законом Савченко", його автори, серед яких окрім пані Надії, були і особи, які чітко розбираються у кримінальному процесі і можливих наслідках прийняття такого закону, вказували його метою:

- приведення у відповідність до міжнародних стандартів умов тримання під вартою;

- значне зменшення строків утримання осіб у слідчих ізоляторах;

- скорочення кількості людей, яких утримують у слідчих ізоляторах.

Логічним, ще на той час, було питання: яким чином пропозиція прирівняти один день у слідчому ізоляторі двом дням в колонії може зменшити строки утримання в ізоляторах, скоротити кількість людей, яким обирається запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тим більше - привести умови тримання до міжнародних?

Навпаки, за певних обставин, особи під вартою стали умисно затягувати досудовий та судовий процес з однією метою - збільшити максимально строк свого попереднього ув’язнення і вийти на волю, отримавши обвинувальний вирок. Такий собі юридичний абсурд – для свого захисту, робити те, що по суті не є захистом.

В той же час закон не полегшив долю тих, хто був обвинувачений у скоєнні менш тяжких злочинів i не утримувався під вартою. Тобто закон поставив засуджених в нерівні умови, адже ті, хто співпрацював зі слідством i не утримувався у СІЗО, могли відбувати покарання довше, ніж ті, хто утримувався під вартою i були засуджені за серйозніші злочини.

Кількість людей, яким після появи "закону Савченко" обирався запобіжний захід тримання під вартою, не змінилася і не могла змінитися, адже порядок обрання регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України, до якого "законом Савченко" зміни не вносилися.

Почувши колись інтерв’ю одного з авторів закону, дізнався, що метою також було зобов’язати суди розглядати кримінальні справи, в яких особи тримаються під вартою, швидше. На мій погляд, цієї мети доцільніше було б досягати шляхом встановлення строку судового розгляду в Кримінальному процесуальному кодексі України (наразі строку фактично немає).

Важливим є і те, що на час розгляду законопроекту "закону Савченко" головне науково-експертне управління Верховної Ради України викладало зазначені негативні аспекти у своєму висновку, рекомендуючи відхилити законопроект. Але комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності він був схвалений, тим більше, що голова комітету був його співавтором (правду кажучи, цей же комітет схвалив і проект закону, прийнятого 18 травня).

Зважаючи на все викладене вище, з ініціативою скасування "закону Савченко" протягом 2016-2017 років виступала Генеральна прокуратура України, Національна поліція, Державна пенітенціарна служба. Міністерство юстиції виступило з ініціативою внести зміни у закон, щоб він не був застосований до ociб, які скоїли насильницькі злочини (вбивства, зґвалтування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень тощо).

Зважаючи на сказане, необхідність якщо не скасування, то зміни та удосконалення "закону Савченко" існувала з самого моменту його прийняття.

Разом з тим викликає питання і прийняття 18 травня 2017 року саме законопроекту народного депутата України Яценка А.В. Зауважу, що раніше у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект Кабінету міністрів України, яким, на відміну від прийнятої редакції, пропонувалося робити удосконалення в існуючий порядок зарахування строку попереднього ув’язнення, а не просто повернутися до редакції закону, що діяв до "закону Савченко".

Тим більше швидкість процесу прийняття законопроекту пана Яценка вже створює певну неоднозначність. Так, норма перехідних положень нового закону встановлює, що розгляд клопотань про застосування "закону Савченко", поданих до суду до набрання чинності новим законом, буде здійснюватися за умовами "закону Савченко", тобто за формулою "день за два". Керуючись принципом, що закон, який погіршує становище особи, не має зворотної сили (див. вище), така норма є незаконною, тобто спричинить спори та судові процеси аж до Європейського суду з прав людини.

Володимир Рудниченко,
старший юрист INTEGRITES

Джерело: news.liga.net
22.05.2017

Сьогодні
24 червня 2017

Анонс подій:

21-22 червня
м. Львів, майстер-клас для суддів "Незалежність судової влади і судова етика"


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Звіт у рамках моніторингу стану незалежності суддів за результатами опитування суддів-делегатів XII позачергового зїзду суддів України 19-20 червня 2014 року.

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi



Архів заходів Центру>>

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація