МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

ВРП узивай, але рук не складай

Чому тільки самозахист може врятувати володарів мантій від тиску

 

На думку Алли Лесько (праворуч), поведінка працівників Нацполіції була спрямована на підрив авторитету судової влади

Вища рада правосуддя має стояти на варті суддівської незалежності. Принаймні так записано на папері. Втім, те, як неспішно ВРП реагує на звернення служителів Феміди щодо втручання в їхню діяльність та які рішення приймає за наслідками розгляду таких заяв, спонукає пригадати відоме прислів’я: коли хочеш, аби щось було зроблене добре, зроби це сам. Дійсно, в деяких випадках володарі мантій можуть швидше та ефективніше захистити себе від тиску, коли вдаються до самооборони.


Заява й реакція

Недавно ВРП розглянула тільки четверте повідомлення щодо втручання в діяльність суддів (станом на 18.05.2017 зареєстровано вже 118 таких звернень). Так, ще наприкінці лютого Вікторія Кицюк із Солом’янського районного суду м.Києва направила ВРП інформацію тривожного змісту: вона «безпідставно була затримана двома працівниками поліції при виході з роботи та із застосуванням до неї фізичної сили і спеціальних засобів поміщена в службовий автомобіль поліції, внаслідок чого їй також заподіяно тілесні ушкодження».

У своєму зверненні В.Кицюк пояснила: вона не вчиняла будь-яких протиправних дій, які могли б бути підставою для такої поведінки працівників патрульної поліції. Служителька Феміди попросила ВРП дати оцінку діям правоохоронців. «Іншим чином, ніж здійснення тиску на мене як на професійного суддю, ці обставини пояснити не можу», — зауважила В.Кицюк.

ВРП знадобилося майже 3 місяці, аби відповісти на звернення. Прикметно, що Рада суддів, якій володарка мантії теж написала, миттєво відреагувала: інцидент стався 21 лютого, а наступного дня РСУ вже оприлюднила заяву, адресовану Національній поліції.

«Подібні дії поліцейських свідчать про зумисну дискредитацію представників суддівської спільноти в очах громадськості, що є неприпустимим у суспільстві, яке декларує демократичні цінності та верховенство закону. РСУ вітає зусилля правоохоронних органів, направлені на викриття хабарників та злісних порушників громадського порядку серед суддів, але застерігає від перетворення цієї роботи на полювання на відьом», — рішуче висловилися «самоврядники».

Крім того, вони зауважили: будь-які протиправні дії щодо служителів Феміди будуть розцінюватись РСУ «як грубе порушення суддівської незалежності, втручання в роботу представників судової влади та спроба тиску на суддів, хто б їх не вчиняв».

РСУ вимагала в керівництва Нацполіції негайно надати пояснення щодо спроби затримання представниці Солом’янського районного суду м.Києва, а також попередила про неприпустимість порушення правоохоронцями законів, які гарантують недоторканність судді. «РСУ нагадує, що суддю не може бути затримано або утримано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або ж відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину», — такий лікнеп провели «самоврядники».

Але, на жаль, далі гучних заяв справа не пішла. Тож сподівання були на ВРП, яка відповідно до закону має вживати заходи щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності служителів Феміди.

Авторитет підривають, але захист не потрібен

Під час засідання ВРП, на якому розглядалося звернення В.Кицюк, доповідач Алла Лесько зазначила: у відповідь на її запит, адресований голові Нацполіції, надійшла інформація, що за результатами службового розслідування за фактом згаданих подій інспектори патрульної поліції були притягнуті до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани кожному.

А.Лесько зауважила: щодо судді не був складений протокол про адміністративне правопорушення, а з наданих на вимогу ВРП відеозаписів убачається, що конкретного проступку на місці досліджуваної за зверненням судді події поліцейськими встановлено не було. Водночас доказом наявності в діях служительки Феміди складу адмінправопорушення не може бути та обставина, що за результатами службового розслідування працівники патрульної поліції притягнуті до дисциплінарної відповідальності за нескладення матеріалів про адмінправопорушення та протоколу.

«З інформації, наданої Генеральною прокуратурою, випливає, що прокуратурою м.Києва розслідується кримінальне провадження за ч.2 ст.365 Кримінального кодексу за заявою В.Кицюк щодо факту перевищення влади працівниками патрульної поліції, які безпідставно застосували до неї фізичну силу та спеціальні засоби. Слідство триває, його хід узято Генпрокуратурою під контроль», — підкреслила А.Лесько.

Крім того, доповідачка зазначила, що до матеріалів, які надійшли до ВРП з Нацполіції, додано відеозапис подій, на якому зафіксовано: один із патрульних повідомляє присутнім громадянам, що представниця Солом’янського райсуду зупинила автомобіль так, що не можна проїхати іншим. При цьому поліцейський заохочує громадян словами: «Знімайте, будь ласка, знімайте, це суддя Солом’янського суду». На записі також зафіксовано слова громадянина: «Суддя. Відмінно» та нецензурне висловлювання на адресу служительки Феміди.

«Така поведінка громадянина не викликала заперечень чи зауважень з боку поліцейського, хоча відповідно до ст.173 Кодексу про адміністративні правопорушення нецензурна лайка в громадському місці може становити склад адміністративного правопорушення», — наголосила А.Лесько.

Вона дійшла висновку: поведінка працівників НП, до повноважень якої належить підтримання публічної безпеки і порядку, не відповідала вимогам закону та була спрямована на підривання авторитету судової влади. Відтак ВРП вирішила повідомити голові Нацполіції про факти, встановлені під час розгляду зазначеного звернення, для відповідного реагування. Втім, Рада не побачила ознак утручання в діяльність В.Кицюк щодо здійснення правосуддя і відмовилася вживати заходи стосовно захисту її незалежності.

Діяти самотужки

На перший погляд може здатися, що притягнення правоохоронців до дисциплінарної відповідальності та розслідування кримінального провадження — це заслуга ВРП. Проте, на думку експертів, її роль у цій історії була суто церемоніальною. Адже сама В.Кицюк, аби попередити можливі провокації, написала заяву до одного з райуправлінь НП, зняла побої, пройшла тест на вміст в організмі алкоголю і наркотичних речовин та звернулася до ГПУ.

Якби служителька Феміди не вдалася до самозахисту, то чи можна було б розраховувати на такі результати? Напевно, ні. Адже не виключено, що через 3 місяці, коли ВРП нарешті взялася б за розгляд заяви В.Кицюк, пристрасті довкола ситуації вщухли б. Крім того, на повідомлення Ради про необхідність відреагувати на факти неповаги правоохоронців до представників судової влади Нацполіція, ймовірно, відповіла б черговою відпискою.

Тож сьогодні, напевно, суддям, на котрих чиниться тиск, доведеться самотужки розвіювати ейфорію безкарності за неповагу до служителів Феміди, втручання в їхню діяльність, яка охопила не тільки окремих громадських активістів, політиків, а й представників інших гілок влади. Така оборонна стратегія є більш ефективною, ніж та, до якої вдається, наприклад, ВРП. Бо ж органи, які повинні охороняти судову систему від тиску, не можуть вчасно підняти над Фемідою якісний захисний щит, який відбивав би раз і назавжди бажання втручатися в роботу суддів. 

Володимир КРАВЧУК,
президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України:

— Чи достатньо реакції ВРП у подібних випадках для захисту суддів від протиправного тиску?

—Це знакове рішення, в якому ВРП не лише перевіряє наявність втручання у діяльність конкретного судді, але й намагається у правовий спосіб вплинути на поведінку державного органу саме з метою захисту авторитету судової влади загалом.

Гадаю, це лише початок. Відкрита дискредитація судової влади з боку публічних осіб, як і у цьому випадку, — на жаль, звична для України практика, яка насправді є дикунством з позиції міжнародних стандартів. Ми дуже далеко за межею пристойності. На неповагу та образи судді вже навіть не зважають, хоча це очевидне адміністративне правопорушення (ст.1853 КпАП). Чи не зарано ми звикли? Та коли доходить до прямих погроз і закликів до фізичної розправи, потрібна однозначна і послідовна реакція судової влади на ці факти. І не тільки з боку ВРП.

До речі, АРССУ зверталася офіційно із заявою про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, який обізвав суддів «мерзотою» в ефірі національного телебачення. Просила також з метою недопущення подібних дій на майбутнє провести професійне навчання з підлеглими заступниками та працівниками міністерства щодо дотримання правил культури та етики під час публічних виступів. Отримали відписку: міністр не уповноважений проводити такі навчання. Працюємо далі. З’ясовуємо, хто повинен пояснити заступнику міністра, що неповага до суду чи суддів, поширення інформації з метою дискредитації суду забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Сподіваюсь, ВРП знайде спосіб, як побудувати конструктивний діалог з громадянським суспільством та державними органами, щоб питання авторитету судової влади було на порядку денному не тільки у ВРП, РСУ і суддівських асоціацій. Не потрібно добивати судову владу. Це стовп, на якому тримається держава. Без суду не буде держави.

Гадаю, настає час для нових смислів. Як підняти державу з руїни? Згадайте, що зробив повоєнний зруйнований світ. Об’єднався в Організацію Об’єднаних Націй (1945), прийняв Загальну декларацію прав людини (1948), створив Європейський суд з прав людини (1950). Право і Суд — це основа сучасної європейської цивілізації, до якої ми так прагнемо. Демократична держава має бути тільки правовою. Іншого вибору немає. Право і Суд — це і є прямий шлях до Європи.

То, може, і нам час об’єднатися довкола однієї для всіх Конституції і докласти зусиль до народження одного для всіх ефективного механізму захисту прав кожного — Справедливого Суду?

На єднанні довкола Конституції тримається доктрина «конституційного партнерства», яка, до речі, з ініціативи АРССУ знайшла відображення у рішенні XIV з’їзду суддів. Залишилось її втілити в життя. І тут ніхто із суддів не має права бути осторонь. Збудувати незалежну і ефективну судову владу — це виклик для нашого покоління. І наша спільна відповідальність.

КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА

Джерело: zib.com.ua
23.05.2017

Сьогодні
15 грудня 2017

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація