МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Секрет довірливих відносин

Сьогоднішню інформацію не слід відкладати на завтра, а джина — випускати з пляшки

 

Анатолій Марцинкевич (ліворуч) анонсував створення інфомедіацентру, який об’єднає всіх прес-секретарів судів Хмельниччини

Поки одні служителі Феміди говорять про необхідність пошуку шляхів подолання недовіри до судової системи, інші вже давно знайшли їх і крок за кроком налагоджують приязні стосунки з громадськістю та журналістами. Володарі мантій, котрі зрозуміли, як побудувати довірливі відносини між Фемідою та суспільством, розкрили таємницю колегам.


Формувати чи відновлювати?

«Давайте не будемо говорити про відновлення довіри до суду. На мою думку, це образливий вислів для суддів. Судді повинні формувати довіру суспільства!» — такий заклик пролунав від члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Павла Луцюка під час форуму «Піднесення судової влади через професіоналізм, прозорість та комунікацію».

Він уважає: якби представники системи змогли свого часу об’єднатися та вигнати з неї негідників, то Феміду чекало б зовсім інше майбутнє. «Зараз не було б конкурсу до Верховного Суду, інших процедур. Така ситуація виникла з однієї-єдиної причини — деструктивної позиції, яку зайняла Рада суддів. Якби вона погодила умови кваліфікаційного оцінювання, не було б жодних проблем. Іншої причини немає», — наголосив П.Луцюк.

Утім, звинувачення представником ВККС органу суддівського самоврядування — теж не на користь репутації Феміди. Адже «самоврядники» та «кваліфікаційники» мали разом знайти консенсус у питанні кваліфоцінювання володарів мантій.

А от на думку члена Вищої ради правосуддя Андрія Овсієнка, те, в якому стані опинилася судова система, — закономірність, а не випадковість. «Як не прикро казати, але всі біди нашої системи почалися з нас. Судова система давно не стикалася з викликами та випробуваннями, які є сьогодні, і стала інертною, дала тріщину», — підкреслив А.Овсієнко.

ВРП знає як

Як би часто на різних заходах не говорили про низький рівень довіри до Феміди, від одних лише розмов він не підвищиться. Тому від констатації проблем необхідно переходити до пошуків способів, як їх розв’язати. Представник ВРП Микола Худик уважає, що довіру до суду формує, зокрема, гласність. «Останнім часом ЗМІ подавали про суди тільки негативну інформацію. Сьогодні ситуація залишається приблизно такою. Деякі судді бояться камер. І зрозуміло, чому саме», — зазначив член ВРП.

Він пояснив: журналісти можуть записати з володарем мантії велике інтерв’ю, а потім вирізати з нього потрібні їм шматки. «І в результаті виходить не те, що хотів сказати суддя», — розповів М.Худик.

За його словами, ВРП знайшла вихід із цієї ситуації: прес-служба паралельно з представниками мас-медіа повністю записує інтерв’ю на власну камеру. Тому в разі необхідності може спростувати «коротку версію» журналістів.

«Камерне» врегулювання

Утім, хоч як би дивно це звучало, не в усіх випадках гласність сприяє довірі до Феміди.

Так, член РСУ Олександр Сасевич розповів про випадок, що стався в одному з храмів Феміди. Між суддею та керманичем інституції пробігла чорна кішка. Останній не намагався розібратися в ситуації, а своїми діями погіршував її. «Голова суду поглибив конфлікт, випустив джина з пляшки», — зауважив О.Сасевич. Тому про непорозуміння в одному суді дізналася вся країна.

На думку «самоврядника», роль очільників храмів Феміди в питанні формування довіри — одна з найважливіших. Адже саме від його вміння мирно врегульовувати спори у власному колективі залежить реноме всієї системи. Бо в нинішні часи невеликий інцидент миттєво стає плямою на репутації всієї Феміди.

Інфоцентр Феміди

На щастя, багато голів судів розуміють: саме вони мають брати на себе ініціативу покращення відносин між володарями мантій та громадськістю, ЗМІ. «Якщо проаналізувати дані, то із судом стикається 12% опитаних. Недовіра до суду — це лише нав’язана думка», — вважає голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин.

За його словами, приблизно 65% осіб, які хоч раз зверталися до суду, довіряють йому. «В деяких установах довіра сягає 98%», — констатував керманич ВААС. Тому, на його думку, сьогодні питання недовіри до судової влади з боку користувачів її послуг вирішене. Залишається подумати, як бути із зовнішніми факторами, котрі руйнують цю довіру.

«Для того щоб виправити ситуацію, нам потрібен інформаційний центр. Бо замість нас почали говорити інші, формувати думку щодо судової системи. Тому тепер необхідно самим почати говорити», — наголосив В.Кузьмишин.

У свою чергу голова Апеляційного суду Хмельницької області Анатолій Марцинкевич перейшов від слів до діла: на форумі він презентував судовий інфомедіацентр Хмельницької області. Інституція координуватиме роботу прес-секретарів регіону та надаватиме їм необхідну допомогу: наприклад, готуватиме прес-релізи, організовуватиме брифінги, забезпечуватиме своєчасне реагування на недостовірну інформацію, яка з’являтиметься в ЗМІ.

Перевірені способи

Своїм рецептом налагодження відносин поділився й очільник Київського районного суду м.Одеси Сергій Чванкін. «Немає іншого шляху, як позитивом вичавлювати негатив, який роками акумулювався щодо судової системи. Ми не маємо права бути безініціативними та сторонніми щодо проблем, які існують», — уважає голова установи.

На його думку, щоб подолати негативне ставлення, необхідно дотримуватися кількох правил. І це не тільки слова: Київський райсуд перевірив їх дієвість та ефективність. «Варто кожного дня на сайтах висвітлювати інформацію про найбільш цікаві та резонансні справи. Ви ж знаєте: дорога ложка до обіду. Сьогодні ми прийняли важливе для громадян рішення. Чому про це не кажемо? Через тиждень-два це нікому не буде потрібно. Той, хто хоче перекрутити інформацію, завдасть удару ще в день її появи», — зазначив С.Чванків.

Так, нині щодня сайт Київського райсуду відвідує від 3000 до 7000 осіб, а 2 роки тому таких було 100—300.

Ще одна порада: слід не лінуватися спілкуватися з пресою, брати участь у телепрограмах із питань судової реформи. Також варто не мовчати, а давати пропозиції щодо зміни законодавства. Адже хто, як не суди, знає, які недоліки слід усунути, аби система працювала більш якісно.

Крім того, потрібно запрошувати до храму Феміди школярів і студентів, популяризувати роботу володарів мантій. «Коли студенти та школярі прийдуть додому, вони повинні сказати родині, своїм друзям: у суді працюють нормальні, відкриті люди, а те, що кажуть по радіо чи на телебаченні, — це відверта брехня. Але таку думку потрібно не нав’язувати, а підводити до неї», — наголосив С.Чванкін.

Тож, виходить, секрет довірливих відносин не такий складний, як може здатися. Головне — діяти на випередження та ніколи не залишатися байдужим до викликів, які стають перед судовою системою.

 

Олександр НЕЧИТАЙЛО,
голова Вищого адміністративного суду України:

— Протягом останнього часу відбувається маніпулювання громадською свідомістю, завдяки чому суспільству нав’язується думка, що довіра до судової влади можлива тільки в тому випадку, якщо повністю оновиться суддівський корпус. На мою думку, при наявності позитивних моментів судової реформи передусім вона спрямована на те, щоб змінити суддівський корпус. Багато наших колег пішло у відставку, що призвело до негативних наслідків. Є низка як внутрішніх, так і зовнішніх факторів того, чому нині склалася така ситуація в питанні довіри до судової влади. Це насамперед відсутність поваги держорганів до суду, суддів та судових рішень. Також — низька ефективність роботи законодавчої, виконавчої гілок влади, безпідставна критика суддів політиками, експертами, держдіячами. Критикою роблять собі піар. Крім зовнішніх чинників, є й внутрішні: у нас проблеми з єдністю судової влади. Якби ми об’єдналися, було б легше боротися із зовнішніми чинниками, могли б вистояти в цій боротьбі.

Микола ХУДИК,
член Вищої ради правосуддя:

— Мені не подобається словосполучення «відновлювати довіру до суду». Бо виникає запитання: «Коли ми її втратили?» Ми все ж таки повинні визнати: в Україні існує системна криза недовіри до суду. Причин цього явища багато, але є причини, які не залежать від суддів. Адже жоден суддя не винен у тому, що є суди, де немає жодного судді з повноваженнями. Практично в усіх судах України працює менше ніж 50% суддів від необхідної кількості. Судячи з останніх рішень ВРП, багато суддів апеляційних судів пішли у відставку. Відсутність суддів впливає на якість розгляду справ та рівень довіри громадян, зростає навантаження на інших суддів. На моє переконання, відновлювати довіру до суду мають саме ті судді, які працюють. Якщо людина, звернувшись до суду, вчасно отримає справедливе рішення, суспільство повернеться обличчям до суду. Ті, хто звертається до суду, не завжди є юристами. Тому вони не завжди розуміють, чи є рішення законним, але дуже гостро відчувають його несправедливість.

МАРИНА БОЙКО

Джерело: zib.com.ua
31.05.2017

Сьогодні
21 листопада 2017

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація