МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Полювання на Павла Вовка: що шукало НАБУ в Окружному адміністративному суді Києва

 

Окружний адміністративний суд столиці знову стає найгарячішою точкою на судовій карті України. Вже не першого разу "силовики" приходять з обшуками в один з ключових судів країни, підозрюючи його керівництво у незаконному збагаченні і тіньових доходах. І якщо минулими разами беззмінному голові суду Павлу Вовку вдавалося відбивати атаки з боку Генеральної прокуратури, МВС, Міністерства юстиції та навіть Кабінету міністрів, то на цей раз, за словами джерел РБК-Україна у судовій системі, все може скластися не на користь Павла Вовка. Втім, поки це тільки припущення - з 29 травня суддя Вовк знову приступив до виконання своїх обов'язків.


Непрохані гості

О 7.00 26 травня детективи Національного антикорупційного бюро у супроводі двох невідомих і двох бійців спецназу увійшли до будівлі Окружного адміністративного суду. Опору вони не зустріли - єдиний охоронець-поліцейський без зайвих запитань пропустив співробітників НАБУ на другий поверх, де знаходився закритий блок, за дверима якого знаходяться кабінети голови суду Павла Вовка та двох його заступників - Євгена Аблова і Володимира Келеберди. Пройшовши повз кабінетів заступників, детективи увійшли до кабінету Павла Вовка і закрилися у ньому. У суді у таку ранню годину практично нікого не було, тому задати представникам НАБУ питання про мету раннього візиту було нікому.

Коли в районі 8.00 у суді з'явилися судді і співробітники апарату, картина ясніше не стала. Співробітники НАБУ хоч і представилися суддям, але рішення суду, на підставі якого проводився обшук, показати навідріз відмовилися. Оскільки сам Павло Вовк до початку робочого дня у суді не з'явився, то судді спробували з ним зв'язатися, але з цього нічого не вийшло, оскільки телефон голови був відключений. Пізніше стало відомо, що обшук проводиться не тільки у кабінеті голови суду, а й за місцем його передбачуваного проживання – у селі Віта-Поштова Київської області.

До 14.00 ситуація дещо прояснилася. Стало відомо, що санкцію на обшук в адміністративному суді 25 травня дав Галицький районний суд Львова. Приводом для такого рішення суду стали підозри НАБУ у тому, що Павло Вовк вчинив два правопорушення - за ст. 366-1 Кримінального кодексу ("Декларування недостовірної інформації") і ч. 2 ст. 368-2 ( "Незаконне збагачення"). Відповідне кримінальне провадження було розпочато ще 9 грудня 2016 року. Слідство встановило, що у своїх електронних деклараціях суддя не вказав будинок у селі Віта-Поштова, який оформлений на колишню дружину судді. З дружиною Світланою Павло Вовк офіційно розлучився у 2015 році, але у НАБУ вважають, що розлучення було фіктивним, оскільки суддя продовжував підтримувати з нею стосунки, проживав у неї і разом зі Світланою і дітьми регулярно подорожував за кордон. За 2012-2015 роки Павло Вовк зробив 33 зарубіжних поїздки, при чому у червні 2013 року - чартерним рейсом.

У НАБУ виникли питання і до доходів дружини судді. Офіційно вона зайнялася бізнесом у сфері фотокопіювання, підготовки документів та нерухомості тільки у 2014 році, але вже у 2015 році заробила понад 1,5 млн гривень, а у 2016 - майже 1,8 млн гривень. Активи і доходи колишньої дружини, як і своє право на управління дорогим кросовером Audi Q7, Павло Вовк вирішив не декларувати. Незрозумілим для НАБУ стало і походження 30 тис. доларів і 20 тис. євро готівкою, які задекларував суддя. Спосіб життя Павла Вовка, як відзначило у своєму клопотанні до суду НАБУ, не збігається з його офіційними доходами.

Обшук в адміністративному суді завершився близько 14.00, детективи НАБУ вилучили з кабінету якісь документи, а також, імовірно, системний блок персонального комп'ютера Павла Вовка. Обшук у Віті-Поштовій тривав до вечора, при цьому, за словами журналістів, які знаходилися поряд із будинком, там були вилучені особисті документи та комп'ютерна техніка колишньої дружини судді. Заступники Павла Вовка - Євген Аблов і Володимир Келеберда - були допитані у якості свідків, обшук у них ні вдома, ні у кабінетах не проводився. Як розповів журналістам Володимир Келеберда, велика частина питань детективів стосувалася Павла Вовка.

Як розповів РБК-Україна джерело в Окружному адміністративному суді Києва, раптова поява детективів НАБУ в суді 26 травня спричинила справжню паніку серед суддів, які не розуміють, що відбувається і куди пропав голова. За його словами, деякі судді, з'явившись на роботі, відразу ж квапилися покинути суд, вважаючи, що обшуки можуть пройти і у них. Самовладання, як зазначило джерело, зберіг лише один із "довгожителів" суду Володимир Келеберда, який відомий давнім протистоянням з владою. Ще у 2008 році його звільнення і арешту домагався президент Віктор Ющенко, незадоволений рішенням судді, яким був заблокований указ президента про проведення дострокових парламентських виборів.

Хто такий Павло Вовк

Павло Вовк, після того як очолив Окружний адміністративний суд столиці у 2010 році, вважається одним з найвпливовіших суддів України. Він виходець з Донецької області, але більшу частину життя провів у Києві. До того як стати суддею, Вовк працював у прокуратурі, займався юридичним бізнесом, у 2006-2007 роках був помічником тодішнього голови комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергія Ківалова. Суддею Вовк став у 2007 році. Після приходу до влади у 2010 році команди Віктора Януковича, Павло Вовк, за даними джерел РБК-Україна у середовищі столичних суддів, зблизився з главою юридичної команди президента Андрієм Портновим. Уже після 2014 року Павло Вовк очолив неформальну опозицію судовій реформі, яка почалася, хоча у 2016 році і прийняв рішення брати участь у конкурсі до нового Верховного Суду.

За час головування Павла Вовка Окружний адміністративний суд Києва нажив неоднозначну репутацію. Так, під час подій на Майдані саме цей суд виніс кілька рішень про заборону масових акцій протесту і навіть їх розгон, що викликало критику суду з боку тодішньої опозиції. Після 2014 року критики на адресу суду не поменшало. Наприклад, Міністерство юстиції було незадоволене низкою рішень суду, якими Окружний адміністративний суд у 2014-2015 роках відновив на посаді раніше звільнених, відповідно до закону про люстрацію, начальника столичної податкової адміністрації Людмилу Демченко, колишнього заступника голови Нацбанку Бориса Приходько, начальника інспекції внутрішньої безпеки ГПУ Максима Мельниченко і тодішнього і. о. прокурора Києва Олега Валендюка.

У квітні 2016 року персональної критики від прем'єр-міністра Володимира Гройсмана удостоїлася ціла група суддів цього суду, які, на його думку, винесли незаконні рішення про блокування конкурсів на посади директорів державних підприємств, зокрема, "Укрспирту" і "Центренерго".

16 лютого 2015 року в Окружному адміністративному суді прокуратура Києва і столичне управління по боротьбі з організованою злочинністю вперше провели обшуки. Приводом для таких дій стала підозра, що близько десяти суддів цього суду виносили судові рішення у той час, коли фізично перебували за кордоном. Тоді у суді було вилучено оригінали адміністративних справ і персональні комп'ютери суддів. Втім, розслідування швидко зійшло нанівець, оскільки судді заявили, що мова йде про банальні помилки у датах винесення рішень, які будуть ними виправлені. Потім це кримінальне провадження і зовсім було закрито. За даними РБК-Україна, це відбулося у зв'язку з численними порушеннями, допущеними "силовиками" під час обшуку. Зокрема, вилучення справ і техніки відбувалися навіть у тих приміщеннях, де це не було дозволено судом, який дав санкцію на обшук.

Тривожний дзвінок

Перший серйозний "дзвінок" від НАБУ для керівництва Окружного адміністративного суду Києва "продзвенів" восени 2016 року. 9 вересня НАБУ направило на ім'я Павла Вовка запит з проханням надати інформацію про спеціалізацію суддів суду. У відомства виникла підозра, що в Окружному адміністративному суді могло статися порушення при розподілі однієї зі справ за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Павло Вовк цю інформацію надати НАБУ відмовився, пославшись на те, що такі дані суд може надасть тільки у рамках кримінального провадження, яке на той момент відкрито не було. Тоді детективи НАБУ склали відносно судді протокол за ч. 1 ст. 185-13 ( "неподання інформації на запит НАБУ") Кодексу про адміністративні правопорушення. Втім 8 грудня 2016 року Печерський суд закрив цю справу через відсутність порушень у діях Вовка . У цей час, за словами джерела у суді, Павло Вовк став підозрювати, що за ним здійснюються негласні заходи спостереження.

19 вересня 2016 року НАБУ направило до адміністративного суду аналогічний запит, але вже на ім'я Євгена Аблова. Однак він теж відмовився надати цю інформацію. Тоді, 4 листопада 2016 року детективи НАБУ теж склали відносно судді протокол за ч. 1 ст. 185-13. Але 12 грудня 2016 року Печерський суд закрив і цю справу через відсутність порушень з боку судді .

Тоді 9 грудня 2016 року НАБУ почало кримінальне провадження за ст. 368-2 КК як щодо Павла Вовка, так і стосовно Євгена Аблова. Приводом для кримінального провадження стали обставини приватизації у 2015 році суддею Абловим, на неповнолітнього сина, службової квартири на Лабораторному провулку у Києві. Згодом ця квартира була продана, у 2016 році, за 9,1 млн гривень. У лютому 2017 року у відділі кадрів Окружного адміністративного суду детективи НАБУ провели обшук і вилучили оригінали декларацій судді і його заяви на відпустку. Слід сказати, що з електронних декларацій неясно, чи розлучений Євген Аблов з дружиною, чи ні, оскільки він, то вказує її у деклараціях, то ні. Хоча сам Аблов цього року стверджував, що він розлучений, як і Павло Вовк.

Відзначимо, що з 2015 року офіційно розлучений і Володимир Келеберда. Однак у ЗМІ висловлювалося припущення, що це розлучення фіктивне, оскільки до будинку, де проживає колишня дружина судді, Володимир Келеберда приїжджає кожного дня.

Суд під тиском

Як тільки у суді 26 травня розпочався обшук, судді окружного суду заявили про тиск на них з боку НАБУ. Як зазначив журналістам Євген Аблов, причиною таких дій НАБУ він вважає два позови проти НАБУ, які знаходяться у суді. Перший позов пов'язаний з наміром організації "Український суспільно-політичний рух: Демократія через право" (джерела у суді пов'язують її з Сергієм Ківаловим) оскаржити результати виборів до Ради громадського контролю при НАБУ, які відбулися ще у 2016 році. На думку позивача, під час електронного голосування за членів ради мала місце "накрутка" голосів за конкретних кандидатів. Цей позов раніше розглядав сам Аблов, але потім взяв самовідвід. Другий позов подала юридична компанія "Студія права", яка оскаржує в суді призначення на посаду заступника директора НАБУ Гізо Углаву, який нібито має подвійне громадянство - Грузії і України.

Тиск на суд у зв'язку саме з позовами до НАБУ виглядає дещо перебільшеним, оскільки той самий Євген Аблов раніше вже без проблем розглядав справи за участю НАБУ. 11 жовтня 2016 року він відмовився задовольнити позов юридичної компанії "Студія права", яка хотіла за допомогою суду змусити СБУ відкликати допуск до держтаємниці, раніше наданої директору НАБУ Артему Ситнику. А 6 грудня 2016 року Суддя відмовив все тій самій організації "Демократія через право" у задоволенні позову, який стосується витрат на закордонні відрядження глави НАБУ.

Що стосується виборів до Ради громадського контролю при НАБУ, то тиск у зв'язку з цією справою також виглядає сумнівним, оскільки 31 травня відбудуться вибори вже нового складу цього органу. Примітно, що у справі про вибори Ради, Євген Аблов взяв самовідвід 14 лютого. Тільки після того як щодо нього почалися слідчі дії . Ця справа була  розподілена на суддю Ігоря Качура , який призначив її до розгляду на 17 серпня, коли вона, очевидно, вже втратить свою актуальність.

Що стосується ще одного позову щодо Гізо Углави, то провадження по ньому було відкрито тільки 13 квітня, його буде розглядати суддя Ігор Смолій .

У середовищі суддів обшук в Окружному адміністративному суді викликав великий резонанс. Втім, далеко не всі судді стали у цій ситуації на сторону колег з адміністративного суду. "Є думка, що керівництво Окружного адмінсуду і особисто Павло Вовк сильно загралися, вважаючи, що їх справи і, судячи з усього, фіктивні розлучення і сумнівні доходи ніхто не побачить. Але найгірше для них те, що суд останніми роками прийняв стільки неоднозначних рішень, що у нього практично не залишилося союзників у владі. Ходять чутки, що Павло Вовк зібрався до Верховного Суду тільки тому, що відчув, що земля тікає у нього з-під ніг і у будь-який момент красиве життя може закінчитися ", - розповів РБК-Україна один з колишніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Олексій Константінов, журналіст, спеціально для РБК-Україна

Джерело: daily.rbc.ua
31.05.2017

Сьогодні
26 червня 2017

Анонс подій:

21-22 червня
м. Львів, майстер-клас для суддів "Незалежність судової влади і судова етика"


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Звіт у рамках моніторингу стану незалежності суддів за результатами опитування суддів-делегатів XII позачергового зїзду суддів України 19-20 червня 2014 року.

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi



Архів заходів Центру>>

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація