МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Кадровая ситуация в судах критична, - председатель Апелляционного суда Николаевской области

 

Около года назад издание «Преступности.НЕТ» в одном из своих интервью уже поднимало тему судебной реформы. За прошедшее с того момента время многое поменялось. Чтобы узнать, какие именно изменения уже произошли и произойдут в ближайшее время в судебной системе, мы встретились с главой Апелляционного суда Николаевской области, судьей и Заслуженным юристом Украины Александром Ржепецким.

В ходе общения судья рассказал о том, что на сегодняшний день суды Николаевской области не в полной мере укомплектованы кадрами, поделился своим видением того, сколько должны зарабатывать судьи, чтобы у них не возникало «коррупционных соблазнов», высказал мнение относительно декларирования доходов судьи и указания его родственных связей.

Также во время беседы мы обсудили то, как реформа правоохранительной системы отразилась на проведении негласных следственных действий. Помимо этого Александр Ржепецкий сообщил о том, как продвигается ремонт здания Апелляционного суда Николаевской области и обосновал необходимость вложения денег в судебную инфраструктуру.

Текст интервью, по просьбе собеседника издания, приводится на языке оригинала.

- Олександр Павлович, з нашої минулої зустрічі багато що змінилося. Вступив у законну силу Закон України «Про судоустрій і статус суддів», внесені зміни до Конституції. Які саме, на вашу думку, глобальні зміни відбулися у судовій системі?

- Закон «Про внесення змін до Конституції щодо правосуддя» і Закон «Про судоустрій і статус суддів» набрали чинності одночасно - 30 вересня 2016 року.

Основною метою вказаних законів є реалізація принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Ця мета реалізується шляхом забезпечення незалежності судової влади, а саме - її деполітизації, посилення відповідальності судової влади перед суспільством, оптимізації системи судоустрою, запровадженням нових засад формування належних механізмів кадрового оновлення суддівського корпусу.

Якщо коротко, то деполітизація реалізується шляхом позбавлення повноважень політичних органів у питаннях суддівської кар’єри. Наприклад, Президент позбавлений повноважень щодо утворення та ліквідації суддів, а Верховна Рада України – щодо призначення суддів на посади та надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою. Підвищено вимоги та професійні стандарти для суддів, впроваджено інститут функціонального імунітету судді, замість раніше передбаченого у вигляді абсолютного імунітету. Законами спрощена система судоустрою. Якщо до цього в Україні діяла чотириланкова система судів, то змінами до Конституції і Законом запроваджено триланкову систему.

- На вашу думку, це правильно?

- Законами пропонується спростити систему судоустрою, що створить передумови для розвантаження судів, ефективного розгляду справ у розумні строки. Систему судоустрою складають місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Для розгляду окремих категорій справ будуть діяти Вищі спеціалізовані суди.

- Якщо порівнювати судові системи в інших країнах, то яких систем більше: чотириланкових чи триланкових?

- Законопроекти були розроблені Конституційною Комісією з залученням експертів Європейської Комісії «За демократію через право», більш відомої як Венеціанська комісія. В засідання Венеціанської комісії було підтримано указані законопроекти, в тому числі і в частині системи судоустрою. Зменшення кількості ланок у системі судоустрою значно спростить та прискорить процедури розгляду справ.

Окремою новелою є створення у системі судоустрою нових Вищих спеціалізованих судів з розгляду визначених категорій справ, а саме Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду. Створення вказаних судів відповідає досвіду Європейських країн.

«Спеціалізовані суди у системі судоустрою будуть створені як суди першої інстанції»

- Тобто, Антикорупційний суд, про який дуже багато зараз розмов, не буде однією з ланок вищого суду?

- Вищі спеціалізовані суди у системі судоустрою будуть створені як суди першої інстанції, але перегляд їх рішень буде здійснюватися Верховним судом.

- Наскільки мені відомо, Законом «Про судоустрій і статус суддів» також передумовлено створення місцевих судів. Це будуть суди, в яких розглядатимуться всі справи? Як це взагалі буде працювати?

- Так. Законами передбачена можливість оновлення інших судів: створення місцевих окружних судів, апеляційних судів у відповідних округах.

Як вам відомо, на сьогодні, діють місцеві суди, які поділяються на районні, міжрайонні, міські, міськрайонні.

Не виключено, що їх розташування необов’язково збігатиметься з адміністративною одиницею.

- За спеціалізацією якими будуть ці суди?

- Спеціалізація місцевих судів зберігається.

- Як на вашу думку, це вирішить проблему з нестачею кадрів? Адже коли у якомусь районі немає суддів і не може розглядатися справа, люди вимушені їхати у інший район.

- Я думаю, що перейменування місцевих судів навряд чи вирішить кадрові питання судової системи.

«Кадрова ситуація в судах критична

- Якщо казати про кадри, то чи забезпечені наразі суди суддями?

- Ситуація дуже складна.

Якщо привести дані на кінець І кварталу 2017 року, то у місцевих судах України за штатом 4404 судді, фактично мають повноваження на розгляд судових справ 2776 суддів, тобто 63%. В апеляційних судах за штатом 1589 суддів, а мають повноваження щодо розгляду судових справ 802 судді, що складає 50,5 %. У той же час, в Україні є апеляційні суди, де кількість суддів складає менше 50 відсотків від штатного розпису.

В апеляційному суді Миколаївської області за штатом 57 суддів, а фактично мають повноваження щодо розгляду судових справ 30 суддів.

У місцевих судах Миколаївської області за штатом 158 суддів, а повноваження мають 99 суддів.

Крім того, в деяких місцевих судах Миколаївської області відправляє лише один суддя або менше половини штатної чисельності. А в інших- кількість фактично працюючих не дає можливості утворити колегію у складі трьох професійних суддів у разі необхідності. Чисельність суддів буде зменшуватися і станом на вересень 2017 року може скласти 88 суддів, які мають право здійснювати правосуддя.

- З чим пов’язана нестача кадрів? Ви оголошуєте, що є вакантні посади у штаті суду?

- В місцевих загальних судах області є 32 вакантні посади судді у зв’язку зі звільненням суддів у відставку та з інших причин. 24 судді знаходяться у штаті, але не мають повноважень для здійснення правосуддя, у зв’язку з тривалим вирішенням питання про їх призначення безстроково. Ще у 15 суддів строк повноважень спливає у цьому році.

Дані про вакантні посади в апеляційному суді Миколаївської області та місцевих загальних судах щомісяця подаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але Комісія наразі займається формуванням складу Верховного Суду.

Оскільки кадрова ситуація в судах критична, то різко збільшилась кількість звернень місцевих судів до апеляційного суду Миколаївської області про передачу справ до інших судів у зв’язку з неможливістю створити колегію суддів.

- Скільки часу триває процедура продовження повноважень суддів?

- Процедура призначення суддів на посади чітко визначена законом і вона діє, однак, на сьогоднішній день, Вища кваліфікаційна комісія займається питаннями формування Верховного суду. Це – головна проблема, без вирішення якої не можна рухатися далі. Тим більше, що згідно прикінцевих перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» ця процедура мала бути закінчена протягом 6 місяців після набрання чинності Закону, а цей строк уже сплинув.

- Як я розумію, у Верховному суді буде 120 суддів, по 30 суддів на кожен з чотирьох вищих судів?

- Закон визначає, що найвищим судом в системі судоустрою є Верховний Суд. До його складу входить не більше 200 суддів. У Верховному Суді передбачено створення п’ять структурних підрозділів: Велика Палата, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суду і Касаційний цивільний суд. До складу кожного касаційного суду увійдуть судді відповідної спеціалізації.

Вищою кваліфікаційною комісією оголошено конкурс на 120 посад суддів, тобто фактично по 30 в склад кожного касаційного суду.

Але, враховуючи те, що буде створена Велика Палата, в яку увійде по одному судді з кожного касаційного суду. Верховний суд може розпочати діяльність свою діяльність, якщо буде призначено не менше 65 суддів. А розпочати повноцінну судову діяльність, Верховний Суд зможе лише тоді, коли будуть прийняті відповідні процесуальні закони.

- На Вашу думку, як швидко все запрацює?

- Формування Верховного суду найближчим часом завершиться, оскільки наразі проходять співбесіди з кандидатами в судді.

Коли будуть прийняті процесуальні закони сказати важко, оскільки це залежить від Верховної Ради. Якщо Рада швидко постановить рішення, то Верховний суд запрацює до кінця цього року. Судова діяльність по суті не припиняється, адже спеціалізовані суди будуть ліквідовані тільки з початком діяльності Верховного Суду.

- Якщо говорити про конкурс до Верховного Суду, то від Миколаївської області до співбесіди дійшли три кандидати: адвокат Ростислав Філевський, голова Миколаївського окружного адміністративного суду Всеволод Князев та суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Володимир Алейніков. У своїй професійній діяльності Ви мали якісь відносини з цими людьми? Що ви можете сказати про них?

- З головою Окружного адміністративного суду Всеволодом Князєвим, звичайно, ми спілкуємося і я з ним добре знайомий, оскільки, ми спільно вирішуємо проблемні питання судової системи. Апеляційний суд Миколаївської області не переглядає справи адміністративного суду, тому про його професійні якості судити не можу.

Про адвоката Ростислава Філевського не можу нічого вам сказати, ми не знайомі.

Суддя Центрального районного суду Володимир Алейніков спеціалізувався на розгляді цивільних справ, які інколи мали суспільний інтерес, а потім змінив спеціалізацію на розгляд кримінальних справ. Він має великий досвід роботи. Хочу відмітити його оригінальний стиль та підхід до написання судових рішень. Можливо, це і допомогло йому на одному з етапів конкурсу написати рішення від імені судді касаційного суду, адаптоване до рішень Європейського суду. Правильно це чи ні – покаже час.

Фактично, у Центральному райсуді, в якому працює Володимир Алейніков, по штату повинно працювати 16 суддів, а на кінець року можуть залишитися всього п’ять суддів, які зможуть відправляти правосуддя. Суд з таким величезним навантаженням і така недостатня кількість суддів може призвести до того, що справи розглядатимуться тривалий час.

«Коли народний депутат України, використовуючи свій статус, своє положення, висловлює свою думку до рішення суду, це є певний тиск»

- Наразі, у Заводському районному суді розглядається справа проти екс-очільниці Управління охорони здоров‘я Миколаївської області Маргарити Капусти, у якій активну участь приймають народні депутати України, відстоюючи її інтереси. Чи вважаєте Ви це тиском на суд? Як, взагалі, ставитеся до того, що не тільки в Миколаєві, але і по всій України, народні депутати беруть когось на поруки, приходять до суду з людьми, які виголошують гасла? Ваше відношення до людей, які приходять до суду відстоювати чиюсь сторону?

- Сама присутність народних депутатів України у судовому засіданні не є тиском на суддю. Я підкреслюю, що сама присутність – це не тиск. Адже судові засідання у нас відкриті – існують тільки певні обмеження в порядку виключень. Кожна особа може прийти до суду і бути присутньою при розгляді будь-якої справи.

Інше питання, яким чином народні депутати висловлюють свою думку, в тому числі і в засобах масової інформації. Адже деякі депутати висловлюють підтримку особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, а винна особа чи ні - висновок може зробити тільки суд. На сьогоднішній день триває розслідування у цій справі. В суді розглядалось тільки питання забезпечення цього розслідування - запобіжного заходу.

Звичайно, коли народний депутат України, використовуючи свій статус, своє положення, висловлює свою думку до рішення суду, це є певний тиск. А тим більше, коли він приходить до зали судового засідання з групою людей, які озброєні плакатами.

Коли в процесі судового засідання порушується порядок судового розгляду, вигукують гасла, викрикують образи на адресу суддів, які розглядають справи, то це вже не тиск, а суттєве порушення закону, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Це неприпустимо.

В апеляційному суді Миколаївській області такі випадки бувають - приходять громадяни, представники громадськості. Це їх право. Ми їх пускаємо в зал судових засідань, не обмежуємо, не звертаємо особливої уваги на гасла. Коли люди приходять, сидять і уважно слухають, що відбувається в судовому засіданні, не заважаючи судовому розгляду, то це не є тиском на суд, хоча і створюється деяка нервозність в судовому засіданні, оскільки, як правило, підтримується якась одна сторона. Можна уявити, в якому положенні знаходиться інша сторона, яка у даному випадку під тиском.

Дії, які можна бачити в новинах щодо інших судів, де, навіть, фізичне насильство застосовується до суддів, - це неприпустимо. Я сподіваюся, що у нас таких випадків не буде, адже ми стараємось бути відкритими і надавати максимально можливу інформацію щодо перебігу справ.

«Декларація доброчесності - це дуже цікава декларація»

- Суддів зобов’язали декларувати не тільки свої доходи, а і членів родини. На вашу думку, чи правильно це?

- Декларування було і раніше. Я, як і інші судді, раніше декларув свої статки та статки близьких родичів, які разом проживають, мають спільне господарство. Тобто для нас це не новина. Як мінімум, більше десятка років судді подають декларації.

Дійсно, Законом «Про судоустрій і статус суддів» введено ще два додаткових види декларування: Декларація родинних зв’язків та Декларація доброчесності. Подобається це мені чи ні, це - закон і, я, як суддя. повинен його виконувати. Тим більше, що не маю чого приховувати.

Декларації родинних зв’язків стосується не тільки тих, хто проживає разом із суддею, а і інших родичів, які займаючи відповідні посади.

В засобах масової інформації приводились приклади, як негативні, що у суддів діти або прокурори, або судді. А в мене виникає питання: «Що тут поганого?». Чому мова йде обов’язково про корупційні зв’язки, а не, наприклад, про юридичні династії? Якщо дитина виховується в сім’ї судді, вона з дитинства чує про роботу юриста, як про професію, то чому має вибирати іншу професію, а не таку як у батька чи матері?

Мої діти, наприклад, стали юристами. Ми постійно спілкувалися на юридичні теми, тому у них складалось відповідне враження про професію і вони вступили до юридичного вузу. Мій старший син зараз працює суддею.

- В Миколаївській області?

- Так, він суддя господарського суду Миколаївської області, тобто суддя суду іншої юрисдикції. Моя донька - адвокат, зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і фактично не працює. Моя невістка працює секретарем судового засідання також в господарському суді. Я показав ці дані в декларації. І тут немає нічого особливого.

А ось декларація доброчесності - це дуже цікава декларація. Там є твердження, на які треба відповісти «так» чи «ні». Необхідно відповісти на «каверзні» питання. Наприклад, чи не допускалися протягом певного часу корупційні дії. За законом відповідь вважається правдивою і, якщо перевірка показує, що ствердження неправдиве, тоді настає відповідальність.

- Яка відповідальність?

- За неправдиву інформацію у Декларації родинних зв’язків і у Декларації доброчесності Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачено дисциплінарну відповідальність. В цьому випадку Вища кваліфікаційна комісія вирішує притягати до відповідальності чи ні і яке стягнення накласти на суддю.

- Тобто суддю можуть лише звільнити і ніякої відповідальності?

- Ні, спочатку суддя може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, а звільнення може бути після постановлення вироку суду за кримінальне правопорушення чи постанови суду у випадку притягнення за корупційні правопорушення. Це є підставою для рекомендації звільнення судді від Вищої кваліфікаційної комісії, а остаточне рішення приймає Вища рада правосуддя.

- Скільки заробляє суддя і скільки він буде заробляти згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який вступив в силу?

- Скільки суддя буде заробляти сказати важко, оскільки закон ще не діє в цій частині, а, наразі, до нього ще і вносяться обмежуючі зміни. Якщо говорити про суддів апеляційного суду, то, власне, ніхто з нас не отримує заробітною плату відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2016 року. Для того, щоб отримувати заробітною плату відповідно до вимог Закону, необхідно пройти кваліфікаційне оцінювання для визначення можливості здійснювати повноваження судді відповідної юрисдикції чи відповідного рівня.

- Який орган ці оцінювання провадитиме?

- Вища кваліфікаційна комісія України.

- Тобто після того, як вона обере суддів до Верховного суду України?

- Так. Головою Вищої кваліфікаційної комісії на останньому з’їзді суддів було озвучено, що планується провести таке оцінювання до кінця 2017 року. Але думаю, щоб пройти цю процедуру потрібен певний час. Поки що це питання стоїть на місці, оскільки кількість суддів велика і щоб пройти цю процедуру потрібен певний час.

- Оцінювання буде провадитися в масштабах всієї країни?

- Звичайно, наразі це питання затягується і, наразі, суддівська винагорода виплачується згідно закону, який частково втратив чинність. На сьогоднішній день внесено зміни вже до нового Закону. В редакції 2016 року (стаття 133) суддівська винагорода судді місцевого суду становила 10 мінімальних заробітних, а зараз - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Мінімальна зарплата вкладає 3200 гривень, а прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 гривен. Тобто суддя місцевого суду має посадовий оклад у 16 тисяч гривень. Суддя апеляційного суду (з коефіцієнтом 1,1) має 17 тисяч 600 гривень. У кожного судді суддівська винагорода різна, оскільки складовою її є посадовий оклад, доплата за вислугу років, доплата за перебування на адміністративній посаді та доплати, які пов’язані з доступом до таємниці. Тобто поки що заробітна плата суддів не змінилась.

- Скільки на вашу думку повинен отримувати суддя, щоб у нього не виникало «корупційних спокус»?

- На мою думку, більшість суддів, незважаючи на розмір зарплати, працюють чесно. Сам факт великої заробітної плати, не є основним чинником того, що суддя не зазіхне на чиюсь подачку.

Я працюю суддею з 1978 року. Тоді зарплата була невелика, але більшість суддів працювали чесно, однак завжди були люди, які вчиняли корупційні дії. Звичайно, зарплата суді повинна бути достойною.

Вимога обумовлена статусом судді. Судді повинні мати високу заробітну плату, щоб була конкуренція, оскільки за низьку зарплату бажаючих працювати суддею не буде. Протягом своєї діяльності, особливо, коли я займав адміністративні посади, намагався долучити до суду адвокатів. Але всі вони відмовлялись, оскільки заробляли більше, ніж судді. Коли я тільки розпочинав працювати суддею, у мене була ставка 170 рублів, при цьому з мене вираховували податки, а отримував - 155 рублів. За таку зарплату бажаючих працювати в суді було важко знайти. Зараз судова система намагається залучити саме адвокатів, тому що є доволі кваліфіковані фахівці, які могли б працювати суддею. Але це зовсім непроста діяльність.

«Фактично повноцінно не працювали деякий час оперативні підрозділи»

- У нашому минулому інтерв’ю ми говорили про негласні слідчі дії. Чи змінилась їх кількість протягом 2016 року?

- Так, їх стало трошки менше. Але це не пов’язано з тим, що необхідності стало менше. Причина - реформування правоохоронної системи. В Миколаївській області фактично був розформований слідчий апарат і є значна кількість вакантних посад. Фактично повноцінно не працювали деякий час оперативні підрозділи.

Прийшли нові люди, більшість з яких не мали досвіду цієї роботи. Їм необхідно напрацювати відповідні навички, зрозуміти серйозну специфіку, потрібен досвід, щоб розпочати активно працювати. Поки проходив період становлення, то, звичайно, кількість звернень за дозволом про негласні слідчі дії був невеликий. Наразі, їх кількість знову збільшується, слідчі почали оперативно працювати і знову звертаються до суду. Є проблеми з якості складання запитів.

- Великий відсоток в порівнянні з минулим роком?

- За минулий рік було видано більше чотирьох тисяч дозволів на проведення негласних слідчих дій. У цьому році їх менше.

- Містяни цікавляться, що будується біля апеляційного суду. Чому така велика будівля у порівнянні з тим приміщенням, у якому сьогодні розташований апеляційний суд Миколаївської області?

- Це питання можна також пов’язати з судовою реформою.

Як я говорив, апеляційний суд Миколаївської області має по штату 57 суддів, при цьому максимальна кількість суддів, яка у нас працювала – 48. Не тому, що були проблеми з добором, а просто суддів ніде було розмістити. У нас є триповерхове приміщення, в якому розміщується тільки судова палата у кримінальних справах. Для палати у цивільних справах ми деякий час орендували один поверх у п’ятиповерхівці напроти, де розташовано кафе «Домашня кухня», щоб розмістити суддів. І вони змушені були бігати через вулицю, оскільки зали судових засідань розміщені в іншому приміщенні, Це була дуже складна ситуація. До речі, приміщення апеляційного суду у Миколаєві і умови роботи суддів місцевих судів –найгірші в Україні. Такої ситуації в жодному іншому обласному центрі немає.

Коли я був обраний головою суду, то ставив перед собою основним питанням вирішення проблем з приміщеннями і створенні нормальних умов для роботи.

Але ж це тільки частина питання. Наприклад, судді Канади наголошують, що вони надають громадянам послуги із суддівства. До нашого суду кожен день сотні людей приходять, яким просто ніде розміститися, ніде чекати судових засідань. Вони скаржаться, що у коридорах немає нормального світла, що ніде води попити, ніде, вибачте, в туалет сходити. Ось в чому проблема. Наразі ми намагаємось створити умови праці не тільки для суддів, а і належні умови для громадян, які звертаються до суду. Адже приємніше чекати сидячи, а не стояти, маючи можливість попити кави, а також заплативши послуги, в тому числі, і судовий збір, через встановлений в приміщенні суду апарат або, маючи можливість отримати інформацію через інформаційний кіоск, натиснувши лише одну кнопку. Саме задля цього, робиться реконструкція будівлі.

Паралельно з апеляційним судом, покращується ситуація і з приміщеннями місцевих судів. Як відомо, Центральному і Ленінському районним судам міста Миколаєва надані хороші приміщення, вирішується питання про розміщення Корабельного суду, який знаходиться в двох приміщеннях. Також вирішуються питання надбудови ще одного поверху у Заводського районному суді. Ось такі зміни відбулися протягом останніх років.

Цю дев’ятиповерхову будівлю апеляційний суд отримав у 2005 році від Мінпромполітики. Нарешті, займаємося реконструкцією цього приміщення і найближчим часом введемо його в експлуатацію.

- У яку суму обійшлася реконструкція?

- Вартість залишку робіт другої частини реконструкції, до якої увійшла вартість виконання будівельно-монтажних робіт, а також вартість устаткування меблів та інвентарю у поточних цінах станом на 17 травня 2016 року склала 38 мільйонів 928 тисяч 353 гривень. За даним зведеним кошторисним розрахунком в червні 2016 року по договору підряду від 11 жовтня 2013 року № 34/13 виконано та профінансовано робіт на суму 1 мільйон 409 тисяч 314 гривень. В серпні 2016 року після проведення процедури конкурсних торгів укладено договір № 3008 від 30 серпня 2016 року на виконання будівельних робіт на суму 32 мільйона 480 тисяч 270 гривень. Станом на 1 січня 2017 року по об’єкту освоєно та профінансовано 24 мильйона 900 тисяч 483 гривень, відповідно до кошторису на 2017 рік на реконструкцію виділено 15 мільйонів гривень.

На даний час загальна вартість витрат по об’єкту склала 97 мільйонів 6 тисяч 500 гривень. Роботи продовжуються.

- За минулий рік, яка кількість справ була повернута до судів першої інстанції?

- Якщо говорити про статистичні дані, то у 2015 році було оскаржено засудженими і виправданими особами всього 4291 вирок, у 2016 – 2 834. Скасовано у 2015 – 204 особам (4,8%), у 2016 було скасовано вироків щодо 179 осіб (6,3%). Змінено вироків у 2015 році щодо 120 осіб (2,9%), у 2016 – 117 (4,1%). Тобто, якщо скласти разом змінених і скасованих, то у 2015 році було змінено і скасовано вироків щодо 330 осіб (7,7%), у 2016 – 296 (10,4%), що, до речі, за якістю нижче середній показник по Україні. Направлено на новий розгляд у 2015 році всього 70 справ, при цьому оскаржено було щодо 204 осіб, але тільки щодо 70 було направлено до суду – це склало 34%. До речі, по Україні 58%. Тобто у нас в області показник значно нижчий середнього. У 2016 році на новий судовий розгляд направили справи щодо 86 осіб (48%). По Україні – 61%. А от, з постановленням вироку (новела за кодексом 2012 року) у 2015 році щодо 102 осіб (50% від скасованих), а в 2016 – 82 (46% від скасованих). Тобто, у більшості кримінальних справ не направляли справи на новий розгляд, а переглядали і постановлювали свій вирок.

- В такому разі цікаво, чи був вирок апеляційного суду законнішим за той, який виносив суд першої інстанції?

- Це був зовсім новий вирок. Він підлягав потім оскарженню у касаційному порядку.

У цивільних справах було оскаржено 21 704 рішення у 2015 році, 18 157 – у 2016 році. Скасовано рішень у 2015 році – 670 (3,1%), що менше середнього по Україні, у 2016 – 596 (3,2%), теж менше середнього по Україні. Якщо зі зміненими та скасованими разом, то це 908 (4,2%) у 2015 році і 805 (4,3%) у 2016 році. По новим рішенням: апеляційний суд Миколаївської області ухвалив нові рішення щодо 618 - у 2015 році, 555 - у 2016 році, що складало 92 и 93 % відповідно. Тобто по 93% нами винесено своє рішення, без направлення справи на новий судовий розгляд.

- З чим пов’язана така різниця між тим, що було оскаржено? Через те, що суди першої інстанції менше справ розглядали?

- У порівнянні з 2015 роком у 2016 році дійсно зменшилась кількість справ у судовій палаті у цивільних справах апеляційного суду. Незважаючи на те, що діяв адміністративний суд, певну категорію адміністративних справ розглядав апеляційний суд. Зі змінами в законі справи направляються до апеляційного суду адміністративної юрисдикції. Це і зменшило суттєво кількість цивільних справ у нашому суді.

- Питання щодо довіри людей до суду. На вашу думку, який відсоток населення довіряє судовій системі?

- Ми проводимо опитування громадян кожного року. У 2015 році ми провадили опитування серед тих, хто приходив до суду. Робили це самі, тому нас іноді критикували, кажучи, що у нас завищені позитивні показники.

У 2016 році ми долучили Центр вивчення громадської думки “Наваль – Експерт” та запропонували їм провести незалежне оцінювання. Опитування провадилося шляхом інтерв’ю, тобто залучені незалежні інтерв’юери провадили опитування тих, хто приходив до суду. Опитували адвокатів, прокурорів, громадян – сторони у справі, складаючи відповідну анкету.

Практично різниці між тими результатами, які отримали ми і незалежні оцінювачі, не має. Оцінка діяльності апеляційного суду, позитивна. Опитування показало, що при аналізі відповідей на 49 постановлених питань, сума позитивних оцінок склала 62,3 %.

Питання довіри громадян до суду неоднозначне, оскільки його результати залежать від того чи опитують громадян на вулиці, тобто сторонніх людей, які, можливо, і в суді ніколи не були, чи тих хто був учасником судового провадження або просто слухачем. Перші оцінюють, як правило, негативно, оскільки не мають досвіду спілкування з судом і їх думка формується під впливом засобів масової інформації, політиків, які оцінюють роботу суду і таким чином фактично нав’язують громадянам свою точку зору. А опитування другої групи дає позитивну оцінку.

Завершуючи, хочу наголосити, що судді підтримують судову реформу і сподіваються, що будуть реалізовані як мета так і її завдання.

Беседовала Александра Ющишена, специально для «Преступности.НЕТ»

Джерело: news.pn
19.06.2017

Сьогодні
22 жовтня 2017

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація