МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Всі права людини – для кожного

 

Щороку 10 грудня в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, відзначають Всесвітній день прав людини.

Дотримання прав і свобод особи стало одним з найважливіших пріоритетних принципів у роботі усіх без винятку органів державної влади нашої держави. У всіх народів завжди існували моральні та правові кодекси на захист людської гідності, які визначали межі втручання державної влади у життя простої людини. Але зазвичай відносини у площині «влада – людина» були об’єктивно нерівними. У 1-й половині XX століття це призвело до появи тоталітарних режимів та найжахливішої в історії світової війни.

Запровадження єдиної міжнародної системи захисту прав людини стало одним із найважливіших завдань створеної після завершення Другої світової війни ООН. Наріжним каменем у побудові  системи захисту прав людини і стало прийняття  в 1948 році Загальної декларації прав людини. Вона істотно наповнила скарбницю людської цивілізації, звеличила собою людство і певною мірою захистила його. Дух цієї Декларації, образно кажучи, став ніби ангелом-охоронцем для кожної людини, документом зрілості, мудрості людства.

Головним автором Загальної декларації був канадець Джон Хампрей, йому допомагала Елеонора Рузвельт зі США, Структуру «Загальної декларації прав людини» запропонував представник Франції в ООН Рене Кассен (його зазвичай називають проектантом цього акту). Але на чиї ідеї покликався Рене Кассан? Які джерела використовував, готуючи проект тексту Декларації, так званого  «білля прав людини»? Хто ж таки був його ідеологом?

Після закінчення  другої світової війни до бібліотек різних країн світу надходить видана у США монографія одного зі знаних у світі фахівців із міжнародного права – професора Кембриджського університету (Велика Британія) Герша Лаутерпахта «Міжнародний білль прав людини». Народився професор на Львівщині у містечку Жовква, а його студентські роки розпочиналися в 1915-1917р.р. на юридичному факультеті Львівського університету.
Через два роки на виконання завдання Генеральної Асамблеї ООН комісія починає готувати  проект «Міжнародного білля прав людини» (згодом цей документ дістав назву «Загальна декларація прав людини»). Тоді у спеціальних рекомендаціях було запропоновано розробникам безпосередньо покликатись на працю Герша Лаутерпаха (ця інформація міститься в архівних матеріалах ООН).

Таким чином величезний вплив на створення Декларації слугували ідеї вихідця зі Львівщини Герша Лаутерпаха, якого сміливо можна назвати першим науковим проектантом цього документу. Адже, щонайменше половина тих прав, котрі відображені у його книзі, містяться у тексті Декларації.

Положення Загальної Декларації втілені в більшості конституцій двох  останніх поколінь та в законах усіх п’яти континентів.  Це відзначилось в конституціях  країн Східної Європи та держав з числа колишніх республік Союзу РСР, в тому числі  Конституції України 1996 року. Разом з тим в Україні залишається проблематичною реалізація ряду прав, передбачених Загальною Декларацією прав людини, особливо соціальних і культурних, значна частина яких нині є символічною. Це пов’язується  головним чином з економічною і політичною кризою, з низьким рівнем  правової свідомості, правової культури і правової ідеології. Адже продовжує панувати правовий нігілізм, неповага до Конституції.

Права людини гарантує в першу чергу визнання суспільства. Ідея прав людини визначатиме стан відносин держави з людьми лише тоді, коли для цього сформується дієва суспільна вимога. Адже права людини шануються в першу чергу тому, що їх визнає суспільство, а не лише тому, що їх проголошують уряди. Глобальна фінансово-економічна криза загострює проблеми забезпечення прав і свобод людини, спричиняє їх масові порушення в усіх куточках планети.

Несправедливість, нерівність і безкарність – явища, типові для сучасного світу. Уряди повинні діяти негайно і подолати прірву між обіцянками і дійсністю.

Але боротися за права і свободи людини необхідно завжди, незважаючи на будь-які негаразди: чи йдеться про незаконно заарештованого, малозабезпечену сім’ю тощо. Активну громадську позицію потрібно займати завжди, бути  небайдужим до долі іншої людини, до своєї країни.

Можливо, що день прав людини в Україні святкувати ще зарано. Цей день потрібно розглядати як можливість накреслити плани для подальшої роботи,  а її більш ніж достатньо для всіх: від пересічного громадянина, який мусить відстоювати свою гідність щодня, до Президента держави – гаранта прав і свобод громадян.

Автори:
Оксана Волощук, доцент кафедри європейського права  та порівняльного правознавства Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

 

 

Лідія Фарина, суддя-спікер Сокальського районного суду Львівської області

 

(У статті  використані матеріали:  П.Рабінович, В.Особа - Професор Г.Лаутерпахт – автор ідеї та першого проекту Міжнародного білля (Загальної Декларації прав людини),  В.Погорілко: Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес  (матеріали Конференції 1999р. Ужгород)

Джерело: Лідія ФАРИНА, суддя-спікер Сокальського районного суду
06.12.2017

Сьогодні
16 грудня 2017

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація