МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Пам’ятка населенню щодо права на справедливий суд

 

12 лютого 2015 року парламент ухвалив ініційований Президентом ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд», який став першим, але незначним кроком на шляху судової реформи. Закон повністю врахував  27 рекомендацій органів Ради Європи у судовій сфері, ще 21 рекомендацію було враховано частково. Однак ключові рекомендації щодо обмеження політичного впливу Президента та Парламенту на судову систему, на жаль, було проігноровано (детальніше про ступінь врахування європейських рекомендацій можна прочитати у Довідці про втілення рекомендацій органів Ради Європи у Законі України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Венеційська комісія оцінила закон стримано позитивно, а у низці моментів були висловлені досить критичні зауваження. Деякі з них стосувалися питань, що слід урегулювати через внесення змін до закону, інші зауваження – ключових проблем залежності судів, які потребують внесення змін до Конституції.

Закон дав можливість сформувати новий склад Вищої ради юстиції (ВРЮ). Більше року вона не працювала, бо Законом «Про відновлення довіри до судової влади» у квітні 2014 року повноваження ВРЮ часів президентства В. Януковича було припинено. А формування нового складу було тривалий час заблоковано в судах.

Однією з переваг нового закону стало запровадження конкурсного порядку добору на всі суддівські посади, зокрема й у суди вищого рівня. Крім того, у кар’єрі кожного судді відтепер має ураховуватися його попередня діяльність (кількість прийнятих ним рішень, кількість скасованих рішень, загальне навантаження, відповідність стилю життя легальним доходам тощо). Відповідна інформація акумулюватиметься в суддівському досьє. Також передбачено систему регулярної оцінки суддів різними суб’єктами, у тому числі підготовленими представниками громадських об’єднань за результатами моніторингу судових процесів. У 2015 році лише почалося формування суддівських досьє, але до застосування конкурсів та регулярної оцінки справа ще не дійшла.

Позитивним стало підвищення відкритості діяльності суддів, адже, кожен отримав можливість здійснювати відеозапис судового засідання без спеціального дозволу суду, а усі без винятку судові рішення мають оприлюднюватися в єдиному державному реєстрі. Водночас, внаслідок відсутності відповідних змін до процесуальних кодексів, на практиці виникають численні конфліктні ситуації, коли судді намагаються протидіяти відеозапису.

Закон посилив змагальність дисциплінарної процедури і запровадив, замість двох, шість дисциплінарних стягнень: попередження, догана, сувора догана, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя (від місяця і до півроку), переведення судді до суду нижчого рівня та розгляд питання щодо звільнення судді з посади з підстав порушення присяги. При цьому, догана та сувора догана позбавляють права на отримання доплат, а тимчасове відсторонення ще й вимагає підтвердження кваліфікації. Але на практиці у 2015 році найбільш поширеним видом стягнення стало попередження.

У системі суддівського самоврядування законодавець відмовився від конференцій і рад суддів загальних і спеціалізованих судів, передбачивши, що організаційними формами суддівського самоврядування є лише збори суддів у кожному суді, Рада суддів України та з’їзд суддів України. При цьому з’їзд суддів формується не з центру, а знизу – зборами суддів відповідних судів. Законом також вилучено положення щодо обов’язкової присутності  посадових осіб, які не мають відношення до судової влади, у роботі органів суддівського самоврядування. З’їзд суддів у новому форматі відбувся у листопаді. Він був непередбачуваний за рішеннями, але, не зважаючи на нові правила, продемонстрував відкриту опозиційність до суспільного запиту на очищення судової системи. Деякі одіозні судді були обрані до складу Конституційного Суду і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Закон забезпечив пряме оскарження рішень вищих судів до Верховного Суду, розширивши одночасно підстави для такого оскарження. Верховний Суд отримав можливість переглядати справи не лише у разі неоднакового застосування норм матеріального, але й процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил юрисдикції або підсудності справ.

Усі діючі судді повинні пройти «переатестацію» – так зване первинне кваліфікаційне оцінювання (тестування і співбесіду перед ВККС). У разі невдалого проходження оцінювання, суддю має бути відсторонено від посади і направлено до Національної школи суддів для навчання. Якщо ж після цього суддя повторно отримає негативний висновок, він може бути звільнений за порушення присяги.

З прийняттям закону кваліфікаційне оцінювання усіх суддів Верховного та вищих судів мало бути проведено протягом півроку. Але воно навіть не розпочалося, оскільки Рада суддів загальмувала процес погодження розробленої ВККС методики оцінювання. Більше того, Рада суддів ініціювала звернення до Конституційного Суду, аби визнати звільнення судді за наслідками оцінювання неконституційним, що також виглядає як протидія будь-яким спробам очистити суддівських корпус.

Новий закон також зберіг підзаконне регулювання правил розподілу справ, що не лише зберегло, а й відкрило нові можливості для «ручного» режиму розподілу справ головами судів. Так, 2 квітня, користуючись новим законом зі старими правилами, Рада суддів затвердила положення про автоматизовану систему документообігу суду, що містить норми, які нівелюють автоматизований розподіл справ. Адже визначати склад і засади формування колегій суддів для розгляду справи можуть збори суддів, а не автоматизована система. Крім того, збори суддів можуть визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у декількох випадках. Завдяки цьому, голови судів зберегли вплив на цей процес, оскільки збори суддів доручають виконувати ці функції саме головам судів.

16 січня 2015 року Президент ініціював законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів та суддів)». 05 лютого він був направлений до Конституційного Суду для надання висновку. Конституційний Суд не встановив жодних порушень конституційних вимог. Законопроект передбачає скасування депутатської недоторканності, передання ВРЮ повноважень з позбавлення імунітету судді, зміну статусу імунітету судді з загального на функціональний, що відповідає рекомендаціям Венеційської комісії. Водночас, оскільки прийняття конституційних змін щонайменше на рік блокує ухвалення змін до тих самих положень, розгляд зазначеної ініціативи Президента відкладено у зв’язку з напрацюванням іншого законопроекту у Конституційній комісії, – щодо реформи системи правосуддя.

Останній утілив низку європейських стандартів щодо безстрокового призначення суддів; усунення Парламенту від призначення і звільнення суддів; запровадження такого складу ВРЮ, де більшість становитимуть судді, обрані суддями; обмеження суддівського імунітету до функціонального; звуження функцій прокуратури тощо.

При доопрацюванні законопроекту за результатами отримання попереднього висновку Венеційської комісії, Конституційна комісія прибрала з тексту повноваження Президента звільняти суддів, а також встановила, що суди утворюються або ліквідуються лише на підставі закону, але тимчасово це повноваження здійснюватиме Президент. Водночас у завуальованій формі збережено повноваження Президента переводити суддів (по горизонталі і вертикалі), чим проігноровано рекомендацію про те, що після призначення будь-який зв’язок між суддею та політичним органом має бути обірваний. Також збережено положення про чотирирівневу судову систему, хоча Венеційська комісія неодноразово закликала владу спростити судову систему. Так само збережено розпорошену систему суддівських органів – Вища рада правосуддя, ВККС, РСУ. Раніше Венеційська комісія пропонувала створити один, але сильний орган.

При доопрацюванні законопроект було доповнено положеннями про очищення суддівського корпусу. Так, повноваження суддів, яких було призначено на 5 років, мають бути припинені після закінчення цього терміну (більшість з них були призначені за часів Януковича). Інших суддів має бути піддано оцінюванню, негативні результати якого будуть підставою для звільнення.

4 вересня 2015 року  Конституційна комісія схвалила свій законопроект і вирішила знову направити його до Венеційської комісії. Водночас разом із законопроектом 9 вересня 2015 року було надіслано також ті пропозиції з проекту, розробленого громадськими експертами, які стосувалися механізму перепризначення суддів (відкриті конкурси на всі суддівські посади), як альтернативу механізму оцінювання всіх суддів. Наприкінці жовтня 2015 р. Венеційська комісія ухвалила висновок щодо проекту змін до Конституції у сфері правосуддя, в якому допустила можливість добору нових суддів через конкурс у разі реорганізації судів.

Після чергового доопрацювання законопроекту, 30 жовтня 2015 року Конституційна комісія схвалила остаточний варіант проекту змін до Конституції щодо правосуддя. Серед позитивів є те, що він передбачає зменшення політичних впливів: Президент і парламент не матимуть стосунку до переведення і звільнення суддів, рішення про створення чи ліквідацію судів ухвалюватиме Верховна Рада через відповідний закон. Водночас за погодженням з Венеційською комісією “з міркувань національної безпеки” Президент зберігатиме право ліквідовувати, утворювати суди на один рік, а переводити суддів – на два роки. Крім того, законопроект передбачає можливості щодо спрощення судової системи, але це питання може бути вирішено законом. З метою очищення суддівського корпусу передбачається, що усі судді мають пройти оцінювання, за результатами якого їх може бути звільнено. У разі ліквідації або реорганізації суду суддя може подати заяву про відставку або пройти конкурсний відбір. Водночас, у законопроекті збережено й певні негативні положення: політичний механізм призначення Генерального прокурора, запровадження монополії адвокатури на представництво в судах (за винятком трудових, соціальних та деяких інших “малозначних” справ).

30 жовтня 2015 року Конституційна комісія передала Президенту для внесення фіналізований законопроект про внесення змін до Конституції (щодо правосуддя). 25 листопада 2015 року Президент вніс законопроект до Парламенту.

Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) був прийнятий Парламентом  02.06.2016 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року  № 1401-VIII, який передбачає значні зміни не лише у судовій системі, але і у системі прокуратури, адвокатури тощо. Зокрема, Закон № 1401-VIII підвищує вимоги до зайняття посади судді, запроваджує інститут конституційної скарги, вводить адвокатську монополію у судах, встановлює обов’язкове досудове врегулювання спорів тощо. Аналіз останніх змін до Конституції України

  1. Змінено порядок призначення та звільнення суддів з посад. Зокрема, скасовано п’ятирічний термін призначення суддів на посади та передбачено зайняття посад суддями безстроково. Призначення на посаду судді здійснюватиметься Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя. Таким чином, вилучено повноваженняполітичного органу – Верховної Ради України – у питаннях суддівської кар’єри.
  2. Крім того, усувається політична складова у вирішенні питання щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом. Без згоди Вищої ради правосуддя, а не Верховної Ради України, суддю не може бути затримано, а також суддя не може утримуватися під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
  3. Зміни до Конституції гарантують право кожного на звернення із конституційною скаргою до Конституційного Суду України, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в його справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
  4. Ліквідовується інститут народних засідателів. Правосуддя здійснюватимуть судді, а у визначених законом випадках – за участю присяжних.
  5. Запроваджено “адвокатську монополію”. Питання дуже дискусійне, стосовно того наскільки така новація наразі “назріла” в українському суспільстві. Окремі недоліки можете прочитати за посиланням: zarajsky.livejournal.com/700276.html
  6. У Президента України забирається право утворювати суди, однак положення цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовує і ліквідовує Президент на підставі та у порядку, визначених законодавчими актами України. Суди у подальшому будуть утворюватися, реорганізовуватися і ліквідовуватися законом, що прийматиметься Верховною Радою України, проект якого вноситиме до парламенту Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
  7. Змінами передбачено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом (тобто в загальному порядку). Судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.
  8. Вводиться проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
  9. Передбачається створення нового органу – Вищої ради правосуддя. При цьому в перехідних положеннях зазначено, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції. Вищій раді правосуддя належатимуть повноваження щодо внесення подання про призначення судді на посаду, ухвалення рішень стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, про звільнення судді з посади та ін. Вища рада правосуддя складатиметься з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – з’їзд адвокатів України, двох –  всеукраїнська конференція прокурорів, двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
  10. Зменшено повноваження органів прокуратури, які будуть здійснювати:

– підтримання публічного обвинувачення в суді;

– організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

– представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Юридичний сектор ГУ ДСНС України у Полтавській області

Джерело: np.pl.ua
06.12.2017

Сьогодні
16 грудня 2017

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація