МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Чому Польща позбувається незалежних судів?

 

Демонстрантрація проти судової реформи у Польщі

У 2018 рік Польща ввійшла з пакетом нових законів про судочинство, навколо яких тривають гарячі дискусії як у польській державі, так і за її межами. У Європейській комісії ухвалені польським парламентом закони вважають протиправними, такими що руйнують поділ влади на три гілки. Рада Європейського союзу може розпочати процедуру застосування щодо Польщі 7-ї статті Договору про ЄС, в результаті чого на країну можуть накласти санкції, включно з позбавленням поляків права голосу в Раді ЄС та припиненням грошового потоку з Євросоюзу.

Політики правлячої у Польщі партії «Право і справедливість» наполягають на тому, що зміни в польському судочинстві назріли давно. Мовляв, польські суди неповороткі, а серед суддів багато людей, які ментально застрягли у попередній епосі. Такі заяви часто лунають з проурядових польських ЗМІ.

Лукаш Шрайбер, депутат Сейму від «Права і справедливості» закиди польської опозиції щодо недемократичності ухвалених законів називає «старою піснею». В ефірі телебачення TVP INFO він заявив, що теперішня польська влада реформує суди, бо вона не хоче Польщі, «яка була б поділена на касти». Шрайбер, як і його однопартійці, твердить, що в Польщі сформувалася особлива каста суддів, яка керувалася власними «законами».

Я протестую проти консолідації влади в руках однієї партії – активіст

З такими твердженнями не погоджуються не тільки польські опозиціонери, але й чимало громадських активістів. Варшав’янин Станіслав Закрочимський – один із організаторів масових минулорічних протестів проти змін у системі польського судочинства. Молодий активіст вивчає право, минулого року він видав книжку-інтерв’ю з легендарним польським юристом Адамом Стшембошем під промовистою назвою «Між правом і справедливістю».

Я протестую проти віддаленння Польщі від ідеалу держави, про який мене навчали у школі, в університеті, і в який я вірю, тобто демократичної і правової
Станіслав Закрочимський

Закрочимський пояснює проти чого спрямовані протести, які він організовув: «Я протестую проти віддаленння Польщі від ідеалу держави про який мене навчали у школі, в університеті і в який я вірю, тобто демократичної і правової. Я протестую проти порушення рівноваги в поділі влади на три гілки, проти консолідації влади в руках однієї партії, яка не досить того, що має повний контроль над парламентом і над виконавчою владою, але також вирішила втрутитися в сферу, в яку виконавча та політична влада не повинна втручатися – в судочинство».

Польський активіст каже, що радикальні зміни в устрої польської держави розпочалися два роки тому, коли партія влади розпочала наступ на Конституційний суд. За словами Закрочимського, під прицілом політиків опинилася установа, головне завдання якої - стояти на сторожі конституції.

Єжи Стемпень

«Це суд, який має бути головним запобіжником, який має захищати нас громадян від всевладдя правлячої партії, та після піврічної боротьби політичній владі вдалося його підім’яти під себе. Результатом буде створення у Польщі поліцейської держави, бо до цього все зводиться. Якщо одна партія тримає в своїх руках усі три гілки влади, то вона зможе в ручному режимі управляти кожним польським судом, і зможе ухвалити кожен закон, не зважаючи на те відповідає він конституції чи ні. Таку державу не можна назвати демократичною і точно не можна назвати її правовою», – зазначив Закрочимський.

Поділ влади на три гілки зруйновано – екс-голова Конституційного суду

У свою чергу Єжи Стемпень, колишній голова Конституційного суду Польщі пояснює Радіо Свобода, що зміни в польському судочинстві відбуваються на всіх рівнях. За його словами, тепер, згідно з новими законами, виконавча влада може безпосередньо управляти адміністрацією загальних судів. Згідно з нововведеннями, міністр юстиції дозволить виконувати функції суддів молодим юристам, так званим асесорам. Крім цього, партія влади вирішила, що суддів-членів Національної ради судочинства обиратимуть не самі судді, а політики. Це, на думку, Стемпня, серйозне порушення конституції.

Якщо весь контроль над судовою владою в руках міністра юстиції, який водночас є генеральним прокурором і це він ухвалюватиме рішення про те, хто саме з молодих юристів ставатиме суддею, то поділ влади на три гілки зруйновано
Єжи Стемпень

«Передусім йдеться про наступ на поділ влади. Суть сучасної демократії в поділі владу на законодавчу, виконавчу та судову. Якщо на даний момент увесь контроль над судовою владою в руках міністра юстиції, який водночас є генеральним прокурором і це він ухвалюватиме рішення про те, хто саме з молодих юристів ставатиме суддею, то можна сказати, що поділ влади на три гілки зруйновано», – вважає правник.

Стемпень розмірковує про те, чому в Польщі, яку вважали взірцем демократичних перетворень в посткомуністичних країнах, дійшло до настільки глибокого втручання виконавчої влади в компетенції судової. На його думку, головна причина в тому, що в країні функціонує недосконале виборче законодавство. Згідно з законом ухваленим в 1993 році, партії, які йдуть на вибори коаліцією, для того, щоб потрапити в парламент, повинні отримати щонайменше 8 відсотків голосів виборців. На думку правника, це надто високий поріг, тому представництво партії-переможця в парламенті буває значно більшим, ніж реальна її підтримка в суспільстві. Відтак, твердить Стемпень, польські праві, які отримали більшість у парламенті, вирішили якнайдовше залишатися при владі. Саме для цього їм потрібні покірні судді.

«Я вважаю, що головна причина теперішнього стану справ – це недоліки виборчого законодавства. Цей закон свого часу вже спричинив таку ситуацію – в 1993 році, коли 35 відсотків виборців не отримали своїх представників у парламенті, а тепер це повторилося на виборах 2015 року», – наголосив Стемпень.

Станіслав Закрочимський

Натомість Станіслав Закрочимський переконаний, що частину провини за відхід країни від демократії несе попередня ліберальна влада. На його думку, в період системної трансформації політична еліта Польщі зробила ставку на крайню форму лібералізму, який функціонував не тільки в польській економіці, але й у соціальній політиці. «Як на мене, свого часу у Польщі не сформувалося таке загальне ототожнення з новою демократичною системою», – зазначає громадський активіст.

Авторитет ліберальної влади сильно постраждав після того, як польське суспільство дізналося про патологічні явища в середовищі табора демократів. Закрочимський розповідає: «У нашому політичному й суспільному житті були певні патології, які не мали системного характеру й не охоплювали цілу державу, але були досить відчутними. Прикладом такої патології може бути реприватизація нерухомого майна у Варшаві, де в процесі повернення багатоповерхівок їхнім довоєнним власникам нагромадилося стільки різноманітних правопорушень, що мешканці цих будинків перестали вірити в те, що демократія їх захищає, натомість вони почали сприймати демократію як репресивну систему».

За словами Закрочимського, польські праві вміло використали помилки своїх ліберальних опонентів, вони провели потужну інформаційну кампанію збудовану на критиці попередньої влади і тому виграли вибори. Як каже активіст, такий «коктейль» різних обставин спричинив згортання демократії в країні. Закрочимський звертає увагу на дві тенденції серед польської молоді.

Треба показати тій частині мого покоління, яка бачить свій шанс у крайніх націоналістичних рухах, що демократія і законність не відбирають у них права на добробут та патріотизм
Станіслав Закрочимський

Частина молодих людей не підтримує змін, які проводять у країні праві політики й охоче бере участь у масових акціях протесту, але водночас у Польщі посилюються крайньо праві радикальні антиліберальні та антидемократичні рухи, які здебільшого складаються із молоді.

«Завдання активістів та інтелектуалів якось погодити ці дві течії серед молоді, треба показати тій частині мого покоління, яка бачить свій шанс у крайніх націоналістичних рухах, що демократія і законність не відбирають у них права на добробут та патріотизм», – резюмує громадський активіст.

Юрій Савицький

Джерело: www.radiosvoboda.org
09.01.2018

Сьогодні
18 липня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація