МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Антикорупційний суд. Торги почалися

 

Найбільший блок претензій до законопроекту про антикорупційний суд пов'язаний із питанням відбору суддів

У Верховній Раді вже зареєстровано чотири проекти закону про Вищий антикорупційний суд

Напередодні Нового року, 26 грудня, на сайті Верховної Ради з’явився законопроект (№7440) від глави держави про Антикорупційний суд. Над його створенням, як вказують в Адміністрації президента, працювала група експертів. Серед них - засновник Фонду інновацій та розвитку Георгій Вашадзе, вчений Анатолій Заєць, директор Фонду інновацій та розвитку Роман Яковлєв, суддя Вищого спеціалізованого суду Валентин Сердюк, заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов та інші. Цікаво, що окремих членів групи було представлено як експертів ОБСЄ, однак сама організація відхрестилась від участі в розробці цього документу.

В інтерв’ю «Главкому» Вашадзе наголошував, що в основі закону лежать рекомендації Венеційської комісії та ОБСЄ, враховані побажання громадських організацій. «Ми зібрали воєдино всі ці рекомендації та написали остаточний варіант законопроекту. Зауважу: ми створили базовий законопроект, який буде розглядатися і у першому, і у другому читанні. В нього можуть внести чимало змін», - зазначив він.

Своє незадоволення запропонованим Адміністрацією законопроектом висловив, зокрема, Міжнародний валютний фонд. МВФ офіційно повідомив українську владу про те, що нинішня редакція означатиме порушення Києвом своїх зобов'язань перед міжнародними партнерами. Про це йдеться у листіголови місії МВФ Рона ван Родена: «Низка положень не сумісні із зобов'язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендаціям Венеційської комісії». Загалом у Фонду – дев’ять системних зауважень. «Законопроект створює юридичні можливості для додаткових затримок у створенні антикорупційного суду... Юрисдикція суду має відповідати юрисдикції НАБУ та САП», – йдеться у листі.

Найбільший блок претензій пов'язаний із питанням відбору суддів: у МВФ вимагають, щоби на Банковій виконали рекомендацію Венеційської комісії та надали представникам міжнародних донорів України у антикорупційних питаннях право блокувати призначення недоброчесних суддів. «Роль громадської ради міжнародних експертів має бути вирішальною, а не просто дорадчою (як у президентському проекті)... Негативне рішення ради щодо кандидата має бути зобов'язуючим для Вищої кваліфікаційної комісії суддів»,– наполягає МВФ. Також Фонд переконанийц, що до складу Ради мають будуть включені не тільки міжнародні організації, але також представники донорів, «у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії».

У парламентарів було аж три тижні на ознайомлення з законопроектом президента. Дехто з нардепів вже висловив своє незадоволення запропонованим варіантом та вніс власні, альтернативні. Окрім президентського законопроекту №7440, після Нового року на сайті парламенту з’явилися ще три проекти закону №7440-4 (внесений народним депутатом від фракції «Батьківщина» Ігорем Луценко), №7440-3 (від групи нардепів «Самопомочі») та №7440-2 (внесений Сергієм Капліним).

Що ж пропонується у кожному з проектів та чим вони відрізняються від президентського?

1 лютого 2017 року група депутатів (Єгор Соболєв, Оксана Сироїд, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Мустафа Найєм та Іван Крулько) зареєстрували законопроект про антикорупційні суди (№6011). Венеційська комісія розкритикувала цей варіант. Її експерти застерегли від політизації процесу добору суддів, а також допустили залучення міжнародних організацій до процедур добору суддів, однак «така участь має відповідати принципам суверенітету України».Тоді ж Комісія запропонувала ініціаторам законопроекту відкликати документ, а президенту України - внести до Верховної Ради відповідний документ від свого імені, який буде відповідати Конституції та стандартам Ради Європи.

Чого хоче Порошенко

Як писав «Главком», законопроект президента передбачає, що Антикорупційний суд буде розглядати не тільки справи, які розслідує Національне антикорупційне бюро, а й інші силові органи. На думку критиків, це може призвести до надмірного завантаження суду і блокування його роботи. Деякі підслідні НАБУ напрямки суд розглядати не зможе, в той же час на нього буде покладений розгляд, здавалося б «непрофільних» справ – зокрема, щодо обігу наркотиків.

Крім того, громадська рада міжнародних експертів, яка буде оцінювати кандидатів в судді, не матиме права вето на кандидатури. Остаточне слово залишається за Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Критерії ж, які висуваються до майбутніх суддів, можна без перебільшення назвати захмарними. Ця людина повинна бути не молодшою 35 років, а також:

  • мати стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років або науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років, або досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років, або сукупний стаж (досвід) такої роботи щонайменше сім років;
  • мати значний практичний досвід професійної міжнародної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією та володіти прогресивними світовими практиками в цьому напрямку.

Тож висока вірогідність, що таких людей просто не вдасться знайти, і в Антикорупційному суді не буде кому працювати.

Далі - залишаються лазівки, коли справи, підсудні Антикорупційному суду, зможуть розглядатись в інших судах.

Що пропонує «Самопоміч»

До групи авторів альтернативного законопроекту від фракції «Самопоміч» увійшли Роман Семенуха, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Ярослав Маркевич, Олександр Опанасенко та Ірина Подоляк.

У пояснювальній записці до документу йдеться, що в президентському документі були не в повному обсязі враховані рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, це стосується занадто широкої підсудності для Вищого антикорупційного суду, «що в подальшому унеможливить його ефективну роботу»; а також те, що запропоновані законопроектом процедури відбору суддів відводять для міжнародних експертів виключно дорадчу роль. «Це суперечить рекомендаціям Венеційської комісії, відповідно до яких міжнародним експертам має бути відведена вирішальна роль в процесі відбору суддів», - йдеться у пояснювальній записці.

Як розповів «Главкому» один зі співавторів документу Роман Семенуха, автори не претендують на те, щоб їхній законопроект став основним. «Мета – створення якісного, інституційно незалежного Антикорупційного суду. Якщо наші вимоги будуть враховані – а ми не виходимо за межі рекомендацій Венеційської комісії – фракція «Самопоміч» його підтримає», - зазначив він.

За словами Семенухи, по-перше, у альтернативному законопроекті йдеться, що Антикорупційному суду будуть підсудні усі кримінальні провадження стосовно злочинів, досудове розслідування яких здійснюється детективами НАБУ, а також інших злочинів, об’єднаних з такими справами в одне кримінальне провадження. «Це дасть можливість не маніпулювати передачею підслідності з метою уникнути розгляду саме Антикорупційним судом», - прокоментував парламентар.

По-друге, як зазначив нардеп, у законопроекті «Самопомочі» усунено кваліфікаційні вимоги на посаду судді, «які носять суб’єктивно-оціночний характер». Крім того, розширено перелік осіб, які можуть претендувати на такі посади. Зокрема, туди внесли людей, якій мають досвід професійної антикорупційної діяльності у міжнародних, неурядових організаціях. Семенуха також зауважив, що Венеційська комісія заперечує відсутність права вето міжнародних урядових організацій, які брали участь у фінансуванні антикорупційних програм в Україні, щодо кандидатів, обраних конкурсною комісією

По-третє, «Самопоміч» не погоджується з термінами запуску суду, які пропонує гарант. «Ми вважаємо, що пропозиція про те, що Антикорупційний суд розпочинає роботу за умови призначення двох третин від загальної кількості суддів, може бути використана для штучного затягування запуску роботи суду. Тому ми пропонуємо, щоб уже після призначення третини від загального числа суддів суд розпочне роботу», - розказав він.

«Далі – президентський закон пропонує, що протягом 12 місяців після прийняття закону мають бути здійсненні подання главі держави для призначення суддів. Ми скорочуємо цей процес до 6 місяців», - додав Семенуха.

Варіант Ігоря Луценка

Нардеп від «Батьківщини» Ігор Луценко у своєму законопроекті пропонує ввести кваліфікаційні вимоги до осіб, які виявили бажання стати членом Конкурсної комісії. «Встановлено необхідність подання спеціальних документів (автобіографія, мотиваційний лист, два рекомендаційних листи) для взяття участі у відборі до Конкурсної комісії, які у подальшому мають бути опубліковані у публічному просторі для надання доступу будь-якому громадянину до інформації щодо членів конкурсної комісії. Це підвищить рівень довіри суспільства до членів Конкурсної комісії, безпосередньо самого конкурсу і до майбутніх антикорупційних суддів», - прокоментував нардеп «Главкому».

Крім того, проект Луценка допускає, що стати антикорупційним суддею зможуть представники різних правничих професій. Головне, що вимагається, - максимально високий рівень знань. «До суду мають увійти лише особи, які мають найкращі показники (кількість балів) за результатами кваліфікаційного оцінювання та інших перевірок у відповідності до вимог конкурсу», - пояснив парламентар.

Уперше до змагання за право носити мантію були допущені не тільки судді, а й представники інших правничих професій під час конкурсу на посади суддів Верховного суду. Тоді серед переможців опинились 9 адвокатів, 16 науковців, четверо осіб із сукупним стажем роботи в різних юридичних інституціях.

У документі також уточнюються вимоги до осіб, які не можуть бути призначені суддями. Так, прибрано заборону претендувати на посаду для осіб, які «мали представницький мандат» та «обіймали політичні посади» на участь у конкурсі на суддю. «Крім того, додано заборону участі у конкурсі особам, які були членами Вищої ради просуддя, Державної фіскальної служби», - додав він.

У своєму проекті закону Луценко пропонує, щоб Антикорупційному суду буди підсудні усі справи, пов’язані із корупцією, а не лише ті, які розслідує НАБУ. «Удосконалено предметну юрисдикцію майбутнього суду шляхом нормативної, а не до інструкційної прив’язки до процесуального законодавства», - уточнив він. Такий підхід нардеп вважає найбільш конструктивним, враховуючи постійні суперечки про підслідність між правоохоронними органами.

«П’ять копійок» від Капліна

Нардеп від БПП Сергій Каплін традиційно вирішив не втрачати чергову можливість попіаритись і теж долучився до резонансної теми створення Антикорупційного суду. Якщо вимоги президента до майбутніх суддів є занадто суворими, то й Каплін не надто опускає планку. Так, відповідно до законопроекту, який пропонує парламентар, на посаду судді Вищого антикорупційного суду може бути призначений громадянин України не молодший 35 років та який відповідає одній із таких вимог:

  • має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
  • має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
  • має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
  • має сукупний стаж (досвід) зазначеної у пунктах 1 – 3 цієї частини роботи (професійної діяльності) щонайменше сім років.

Над переліком тих, хто не може бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду, Каплін попрацював ретельно. Серед них є такі: особи, які упродовж десяти років, що передують призначенню, працювали в будь-яких правоохоронних та силових органах, у митних органах, у НАЗК, у Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Антимонопольному комітеті, Рахунковій палаті тощо – тобто практично у будь-якій державній структурі, - а також обіймали політичні посади. Шлях на цю посаду Каплін  хоче закрити також для тих, хто упродовж останніх п'яти років перебував у договірних відносинах з політичними партіями; відомості про кого внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. На думку Капліна, не повинен бути антикорупційним суддею той, хто був членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, входив до складу тендерних комітетів.

Каплін також подбав про безпеку майбутніх антикорупційних суддів. Він пропонує, щоб суддям Вищого антикорупційного суду, а у разі потреби  - і членам їх сімей надавалась цілодобова охорона, яку забезпечує Служба судової охорони. Житло судді має оснащуватися сигналізацією. Крім того, прописано, що службові приміщення Вищого антикорупційного суду оснащуються сучасними засобами безпеки, які гарантують особисту безпеку суддів, збереження документації суду.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Джерело: glavcom.ua
16.01.2018

Сьогодні
21 червня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація