МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

П’ятдесят відтінків незадоволення, або Що зробив новий ВС за півсотні днів процесуальної діяльності

 

Один з результатів 50-денної роботи ВС — поява в ЄДРСР більш як 20 тис. судових рішень

До Єдиного державного реєстру судових рішень унесено понад 20 тис. документів, прийнятих Верховним Судом. Це — результат 50-денної роботи установи. Втім, більшість цих актів стосується вирішення процесуальних питань. Тільки півтисячі — постанови, які ставлять крапку в спорах. І найчастіше ВС залишає скарги без задоволення.


Відкрили «адміністративники»

15 грудня 2017-го чотири касаційні суди в складі ВС розпочали процесуальну діяльність. Перед цією визначною подією лунали заклики залишити «верховників» у спокої на 100 днів, не критикувати їх та дати можливість «говорити із суспільством мовою рішень». Хоча 2 лютого ВС відзначив тільки 50-й день роботи, певні висновки про те, які думки та погляди висловлюють люди в темно-синіх мантіях у своїх вердиктах, уже можна зробити.

Прикметно, що перші документи, підписані новоспеченими законниками найвищого судового органу, з’явилися не в ЄДРСР, а в реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. «Верховники» повідомили про суттєві зміни в майновому стані — отримали винагороду в новому статусі.

З двадцятих чисел грудня вже почав наповнюватися судовими рішеннями і ЄДРСР. Перші акти стосуються вирішення процесуальних питань, зокрема про прийняття до провадження «верховників» матеріа-лів касаційних скарг. Першовідкривачем реєстру стала колегія-п’ятірка Касаційного адміністративного суду в складі ВС під головуванням Олега Білоуса.

Так, 20 грудня з’явилася ухвала про відкриття провадження в справі щодо визнання незаконним, нечинним та скасування окремої частини указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки та оборони Украї-ни від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.2017.

До речі, «адміністративники» першими включилися в «гру» в здійснення правосуддя, і переважна більшість документів у ЄДРСР — то справа їхніх рук. Це й не дивно, адже саме КАС від Вищого адміністративного суду дісталася у спадок дуже велика кількість справ. Тому часу на розкачування в «адміністративників» не було.

Згода з колегами

Скільки ж узагалі документів отримали 4 касаційні інституції та Велика палата ВС? Згідно з інформацією ВС, розміщеною на сторінці установи у Фейсбуку, станом на 26.01.2018 між суддями розподілено таку кількість справ, заяв та скарг: ВП ВС — 115, Касаційному господарському суду — 2331, Касаційному кримінальному — 3380, Касаційному цивільному — 6417 та КАС — 16608. Станом на цю ж дату «верховники» розглянули майже 4,5 тис. документів: КГС — 483, КЦС — 831, ККС — 1137, КАС — 2010.

Результат 50-денної роботи ВС — понад 20 тис. актів, опублікованих у ЄДРСР, 64% яких — продукт діяльності КАС. Звичайно, більшість документів вирішує процесуальні нюанси. В той же час є 500 судових рішень, якими поставлена крапка в спорі або ж питання вирішене КАС як судом першої інстанції (таких вердиктів у ЄДРСР — 10).

Прикметно, що найчастіше «верховники» залишають скарги без задоволення, погоджуючись із думками колег з нижчих інстанцій та формуючи відповідні правові позиції. Наприклад, КАС підтвердив думку ВАС: засекречувати дані про розмір заробітної плати членів Вищої ради правосуддя не можна.

«Суд вважає, що ВАС дійшов правильного висновку про те, що ненадання на запит громадської організації інформації про розмір заробітної плати членів ВРП за січень 2017 року з посиланням на той факт, що ця інформація є службовою, суперечить нормам закону. Зазначена інформація не віднесена до інформації з обмеженим доступом», — ідеться в постанові КАС від 24.01.2018, якою ВРП відмовлено у задоволенні скарги.

Формуються позиції й у податкових питаннях. Так, КАС розглянув справу, що вже давно залежалася у ВАС, та погодився з думками Окружного адміністративного суду м.Києва та Київського апеляційного адміністративного суду, які вони висловили 5 років тому. Перша інстанція ще в лютому 2013-го скасувала податкове повідомлення-рішення «з підстав протиправності дій податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки, результати якої покладені в основу прийняття спірного повідомлення-рішення». Друга інстанція залишила цей вердикт без змін.

Податківці, звичайно ж, подали касаційну скаргу. ВАС відкрив провадження у справі ще в травні 2013-го, але крапку в цій історії довелося ставити вже КАС. «Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб’єктом владних повноважень, який зобов’я-заний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами. Лише дотримання умов та порядку прийняття органами контролю рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку», — йдеться в постанові КАС.

На думку «адміністративників», невиконання зазначених вимог приз-водить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

КЦС також залишив без задоволення касаційну скаргу одного ТОВ (постанова від 17.01.2018). Справа стосувалася захисту ділової репутації. Перша та друга інстанції відмовилися визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію, відомості щодо ТОВ, які були поширені в Інтернеті. КЦС підтвердив позицію колег: опублікована інформація є оціночним судженням.

«Верховні» новатори

Тож, як бачимо, поки що нові «верховники» дотримуються старих правових позицій. Навіть у деяких випадках касаційні установи зазначають, що не ігнорують практики ВСУ. «При касаційному розгляді враховані правові позиції ВСУ, підстав відступати від відповідних висновків колегія суддів ВС у Касаційному адміністративному суді не вбачає», — зазначається в постанові КАС від 24.01.2018.

Втім, не можна сказати, що ВС продовжує жити за старими правилами. Окремі служителі Феміди вносять свою лепту в запровадження інновацій. Якщо більшість суддів вирішила не відходити від традиційної форми та змісту судового рішення, то дехто апробовує нову техніку викладу вердиктів.

Як приклад — постанова від 3.01.2018, прийнята суддею ККС Аркадієм Бущенком. Він розбив документ на розділи з такими назвами: «Обставини справи», «Доводи касаційної скарги», «Оцінка суду». В кожному з них є по кілька пронумерованих пунктів.

Новатори є і в КГС. Так, Олександр Мамалуй як головуючий суддя в одній зі справ також поділив прийняте судове рішення на частини: «Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали», «Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття», «Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів», «Позиції інших учасників справи», «Релевантні джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить КГС у складі ВС при прий-нятті постанови», «Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги».

На думку деяких експертів, така форма вердиктів нагадує рішення Європейського суду з прав людини та значно спрощує пошук необхідної інформації. Втім, вони вважають, що новому ВС все ж таки варто використовувати уніфікований підхід до викладу рішень. Як відомо, нині у ВС створена робоча група, що повинна підказати «верховникам», за яким зразком їм краще викладати думки на папері. До речі, не всім людям в темно-синіх мантіях до вподоби «європейський взірець», вони вважають, що краще використовувати традиційну модель.

Інакші думки

Крім постанов, ухвал та рішень, в ЄДРСР є кілька окремих думок суддів. Відповідно до даних реєстру тільки в січні законники 7 разів не погодилися з позиціями колег. Так, Ірина Григор’єва з ККС висловила 4 окремі думки в різних справах. Усі вони стосуються того, що суддя не згодна з рішенням касаційної інстанції про відкриття провадження.

А от Сергій Стороженко з ККС не погодився з рішенням колегії, яка відмовила в задоволенні клопотання прокурора про передання одного з кримінальних проваджень до Він-ницького міського суду Вінницької області. Водночас колегія задовольнила подання Апеляційного суду Вінницької області та направила згадане кримінальне провадження до Апеляційного суду м.Києва для визначення підсудності за одним із районних судів м.Києва.

«Зважаючи на законодавчі приписи та ураховуючи, що більшість свідків проживає на території Вінницької області, вважаю, що оперативність та ефективність здійснення кримінального провадження буде досягнута, якщо визначити його підсудність за Вінницьким міським судом Вінницької області», — дійшов висновку С.Стороженко.

Ще один «криміналіст» — А.Бущенко не погодився з позицією колегії ККС, яка відмовила в допуску справи до провадження за заявою про перегляд ухвал Апеляційного суду м.Києва та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заявник вимагав перегляду вердиктів на підставі, зазначеній у п.3 ч.1 ст.445 Кримінального процесуального кодексу: «Невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові ВСУ». На обґрунтування такої невідповідності він послався на постанови ВСУ в цивільних справах.

«Більшість колегії вирішила, що можлива невідповідність рішення касаційного суду в кримінальній справі висновку ВСУ в постанові, прийнятій в порядку цивільного судочинства, не може бути підставою для перегляду відповідно до п.3 ч.1 ст.445 КПК. За всієї поваги до колег я не можу погодитися з правильністю такого тлумачення», — наголосив А.Бущенко.

Він вважає, що навіть з погляду граматичного тлумачення важко погодитися з тим, що ст.445 КПК має на увазі лише висновок ВСУ у кримінальний справі. «Компаратором для обґрунтування підстави перегляду, передбаченої п.3 ч.1 ст.445, може виступати висновок ВСУ, ухвалений при вирішенні не тільки кримінальної справи, а й справи іншої юрисдикції», — переконаний суддя.

Про те, як далі працюватиметься «верховникам» у новій установі, чи досягатимуть вони компромісу у складних питаннях, дізнаємося вже наприкінці березня. Саме тоді ВС святкуватиме 100-денний ювілей, тому має вийти з «режиму тиші». Напевно, до того часу він прийме і свої 1000 рішень. Адже, як говорив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков, оцінювати роботу законників, відібраних за результатами «безпрецедентно прозорого конкурсу», варто після того, як вони поставлять свої підписи під тисячею вердиктів.

З таблицею «Хто у ВС відповідатиме за спілкування зі ЗМІ та громадськістю » можна ознайомитись на нашому сайті.

КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА

Джерело: zib.com.ua
07.02.2018

Сьогодні
18 серпня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація