МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

СТАНІСЛАВ ШЕВЧУК: ПРО ПЕРШИЙ ДОСВІД РОЗГЛЯДУ КОНСТИТУЦІЙНИХ СКАРГ ТА СУД, ЩО «СУДИТЬ» ЗАКОНИ

 

Обраний у лютому 2018 року Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук є цікавою постаттю для української правової спільноти, на якого покладено багато надій щодо відновлення ефективного функціонування Конституційного суду.

Свій професійний шлях Станіслав Володимирович розпочав у 1997 році з роботи науковим консультантом судді Конституційного суду. Пізніше займав посаду директора Центру порівняльного права при Міністерстві юстиції, працював професором в Міжнародному Соломоновому університеті та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Протягом 2009-2012 років був суддею Європейського суду з прав людини ad hoc від України, в 2014 році призначається суддею Коституційного Суду України.

Як розповідає сам суддя, фундаментально вивчати конституційне право, роль та суть Конституції «як сакрального явища» він почав під час роботи в Університеті Дюка, в Америці. Його завданням тоді було дослідження конституційного права США, і саме тоді Станіслав Володимирович відмітив відмінності у ставленні громадян до Конституції у США та в Україні та відзначив необхідність у зміні цього відношення.

Наразі, згадуючи той час, Станіслав Володимирович відзначає прогресивність такого нового для нашої держави інституту як «конституційна скарга», згідно з яким будь-який громадянин, без посередництва народних депутатів чи інших осіб, у певних випадках може звернутись безпосередньо до Конституційного Суду із скаргою щодо неконституційності окремого законодавчого положення чи закону загалом. Зауважимо, що подібний інститут уже тривалий час існує в більшості європейських держав.

Про це Станіслав Шевчук повідомив під час відкритої зустрічі з громадськістю та правниками, яка відбулась 19 квітня. Згідно даних, озвучених Станіславом Володимировичем, станом на лютий 2018 року в Конституційному Суді було зареєстровано більше 550 конституційних скарг, однак їх більша частина (орієнтовно 75%) була відхилена Секретаріатом у зв'язку з порушенням вимог до форми.

Всі інші ж скарги були передані на розгляд шістьом колегіям, по яких прийнято орієнтовно 125 рішень: або про відмову, або про відкриття провадження. На цьому етапі найпоширенішою причиною, що призводить до відмови у відкритті провадження, є нерозуміння громадянами суті цього інституту та вимог до його подання. Таким чином, як зазначив Голова Конституційного Суду, доходить до абсурду, коли подані конституційні скарги стосуються оскарження дій сусідів чи окремого органу, суду тощо.

Таким чином, суддя зауважив, що наразі основним завданням Конституційного Суду, як і всієї судової системи загалом, є повернення довіри громадян до його діяльності, тому роз'яснення аспектів роботи цього органу, механізмів прийняття рішень та захисту своїх прав, зокрема шляхом подання конституційної скарги, є дуже важливим задля досягнення цієї мети.

«Якщо пояснювати простими словами, то конституційна скарга - це «скарга на державу», в даному випадку на закони, а ми (Конституційний Суд - прим.) - це суд, який «судить» закони, а не людей», - зазначив суддя. Наразі показовою ситуацією є неякісність законотворчості та низки проектів законів, які реєструються та знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Як зазначив суддя, поміж іншим це репрезентується так званими «соціальними» законами, які приймаються як «популістичні», однак, зокрема, в зв'язку із фінансовими труднощами не можуть бути реально виконані. Як наслідок, це призводить до низки однотипних судових справ, в тому числі й звернень до Конституційного суду.

Водночас, погоджуючись із наявністю такої проблеми, суддя не вважає, що це може призвести до надмірної кількості звернень з конституційними скаргами (наприклад, як в Сербії чи Туреччині). До того ж, на його думку, 550 звернень на рік (кількість конституційних скарг, отриманих за минулий рік - прим.) є незначною кількістю, що відображає лише початок застосування цього інституту в Україні. 

Зокрема, у зв'язку з новизною та недостатньою визначеністю цієї процедури суддя радить після прийняття остаточного судового рішення, у разі необхідності, не обмежуватись оскарженням закону до Конституційного Суду, а й одночасно звертатись до ЄСПЛ із скаргою на судове рішення. Це пояснюється невизнанням на даний момент ЄСПЛ українського інституту конституційної скарги ефективним способом судового захисту, що потребує часу та напрацьованої практики застосування.

Детальніше про конституційну скаргу, особливості її підготовки та подання «Українське право» писало раніше. Наразі цей інститут має теоретичне підгрунтя для надання громадянам права бути активним контролером за діями та рішеннями, які приймає влада, а не лише спостерігати за цим, як відбувалось раніше, однак ефективність застосування цього інституту в сучасних реаліях повною мірою буде можливо дослідити лише після початку його застосування та прийняття перших рішень Конституційним Судом України.

Зозуля Наталія, "Українське право"

Джерело: ukrainepravo.com
20.04.2018

Сьогодні
20 вересня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація