МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Перевірки на доброчесність

Чи може ВККС перебирати на себе повноваження НАЗК, ігноруючи висновки найвищого судового органу?

 

Одним із критеріїв кваліфікаційного оцінювання є доброчесність, яка аналізується за шістьма показниками. 4 з них стосуються декларації судді. Чи може Вища кваліфікаційна комісія суддів самостійно перевіряти рівень життя служителя Феміди? У Верховного Суду з цього приводу однозначна позиція.


Головні з корупції

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, що затверджене ВККС, визначає, що відповідність судді критерію доброчесності оцінюється за такими показниками:

12.1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам.

12.2. Відповідність способу життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам.

12.3. Відповідність поведінки іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції.

12.4. Наявність обставин, передбачених пп.9–12, 15–19 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів».

12.5. Наявність фактів притягнення до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді.

12.6. Наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя.

Очевидно, достеменно стверджувати про відповідність чи невідповідність критерію доброчесності за першими чотирма показниками можна лише за результатами контролю та перевірки декларацій. Відповідно до п.8 ч.1 ст.11 закону «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII це є виключним повноваженням Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до стст.48, 50 та 51 закону №1700-VII НАЗК проводить такі види контролю стосовно поданих декларацій:

щодо своєчасності подання;

щодо правильності та повноти заповнення;

логічний та арифметичний контроль.

Повна перевірка полягає у з’ясуванні достовірності поданих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, дослідження на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Вона може проводитися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом 3-х років після припинення такої діяльності.

Моніторинг способу життя проводиться  з метою встановлення відповідності рівня життя наявному в суб’єктів декларування та членів їхніх сімей майну й одержаним доходам. Виявлення невідповідності є підставою для повної перевірки декларації.

ВККС: вимагати і… чекати

Положення закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII кореспондують з відповідними нормами закону №1700-VII. Так, згідно зі ст.60 закону №1402-VIII повна перевірка декларації, що подається суддею, полягає у з’ясуванні достовірності зазначених відомостей, точності оцінки вказаних активів, долідженні на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Така перевірка кожного судді проводиться щонайменше раз на 5 років, а також за відповідним запитом ВККС або Вищої ради правосуддя.

Згідно з ст.59 закону №1402-VIII з метою встановлення відповідності наявного в судді та членів його сім’ї майна одержаним ними доходам проводиться моніторинг його способу життя. Він може бути проведений на вимогу ВККС, ВРП та в інших випадках, передбачених законом. Орган, який здійснює такий моніторинг, зобов’язаний надіслати інформацію за його результатами невідкладно після завершення, але не пізніше від 30 днів з моменту отримання відповідної вимоги.

За змістом ч.6 ст.84 цього ж закону, якщо в процесі кваліфоцінювання ВККС стане відомо про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції, комісія негайно повідомляє про це спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції. Комісія має право зупинити кваліфоцінювання цього судді до отримання відповіді від уповноваженого суб’єкта.

Крім цього, в разі виявлення фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, ВККС може звернутися до ВРП для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи. На час розгляду такого звернення чи в разі надходження скарги щодо поведінки судді, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, комісія також має право зупинити кваліфоцінювання цього судді.

Отже, в разі наявності обставин та обґрунтованих сумнівів у відповідності судді критерію доброчесності за показниками 12.1—12.4, передбачених у порядку, ВККС має зупинити кваліфоцінювання та звернутися до компетентного органу. Останній має провести повну перевірку декларації судді, за результатами якої такі обставини або підтвердяться, або будуть спростовані.

Однак комісія вчиняє так далеко не завжди. Більше того, часто по-своєму визначає особу такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя з огляду на невідповідність критерію доброчесності за вказаними показниками. Натомість практика розгляду скарг ВРП, а також позовів Верховним Судом дає підстави для сумнівів у обґрунтованості та об’єктивності такого підходу.

Хто уповноважений на перевірку?

Так, ВРП залишила без розгляду скаргу стосовно судді Верховного Суду України Валентини Сімоненко щодо умисного, на думку скаржника, незазначення в декларації певних відомостей. Рада вказала, що зазначенню в декларації завідомо неправдивих даних або умисному приховуванню певних відомостей повинні передувати контроль і повна перевірка НАЗК. Саме її результати в розумінні ч.2 ст.107 закону №1402-VIII і будуть доказом вчинення суддею дисциплінарного проступку.

Аналогічну позицію ВРП займає й щодо питань притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури. Так, у рішенні від 13.02.2018 сказано, що НАЗК не надала висновку, який свідчив би про порушення прокурором вимог законодавства, а саме: неподання відомостей про наявний у нього будинок та неправильне відображення джерела доходу від підприємницької діяльності дружини.

Тож за результатами проведеної перевірки член ВРП Вадим Беляневич дійшов висновку, що варто погодитися з доводами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про закриття дисциплінарного провадження в частині відсутності в неї повноважень щодо здійснення контролю та перевірки декларацій, які подають прокурори.

Крім цього, колегія суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.04.2018 (справа №814/886/17) визнала протиправним та скасувала наказ Генеральної прокуратури від 10.04.2017 №11дк у частині притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Суд виходив з того, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених у деклараціях, належить до виключної компетенції НАЗК. Натомість відповідач, видаючи оскаржений наказ, вийшов за межі власних повноважень, порушивши закони «Про запобігання корупції» та «Про прокуратуру», а також Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у рішенні від 26.03.2018 (справа №800/513/17). В ньому, зокрема, наголошено, що КДКП є колегіальним органом, що «визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посад і не наділена повноваженнями щодо контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя».

Також відзначено, що «у матеріалах справи відсутні докази затвердження та надсилання НАЗК до КДКП обґрунтованого висновку про порушення прокурором вимог законодавства у сфері запобігання корупції».

Стосується всіх

Відповідно до ч.5 ст.13 закону №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у рішеннях ВС, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень. Це цілком логічно, враховуючи, що внаслідок реформи Конституційний Суд позбавлений повноваження щодо офіційного тлумачення законів України.

Отже, вбачається, що ВККС не має повноважень стосовно контролю та перевірки декларацій суддів. Зокрема, щодо достовірності й повноти зазначених у них відомостей, оскільки це питання належить до виключної компетенції НАЗК.

Більше того, ВККС вочевидь має враховувати висновок ВС щодо застосування п.8 ч.1 ст.11 та ст.50 закону №1700-VII, викладеного у справі №814/886/17. Дана постанова набрала законної сили з дати її прийняття, тобто з 11.04.2018, є остаточною й не оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.13 закону №1402-VIII висновки, викладені в постановах ВС, мають враховуватися й іншими судами при застосуванні відповідних норм. Аналогічна вимога міститься й у ст.242 Кодексу адміністративного судочинства.

Тож, очевидно, і сам Верховний Суд має враховувати таку правову позицію, розглядаючи позови щодо оскарження негативних рішень ВККС (та громадської ради доброчесності) за результатами кваліфоцінювання суддів або кандидатів на цю посаду. Адже вони не можуть бути мотивовані суб’єктивною оцінкою майнового стану такої особи без проведення повної перевірки компетентним органом.

ОРЕСТ ГАМСЬКИЙ

Джерело: zib.com.ua
23.04.2018

Сьогодні
15 грудня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація