МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Чому в Хортицькому суді Запоріжжя не надають на запит декларації суддів?

 

Наталія Заболотна, громадська активістка з Запоріжжя, голова ГО «Народний захист», звернулась до Хортицького районного суду Запоріжжя із запитом, в якому просила надати на електронну адресу:

1) Копії майнових декларацій всіх суддів за 2011-2015 роки;
2) Копії автобіографічних довідок всіх суддів Хортицького районного суду;
3) Навантаження на кожного суддю (кількість справ) в 2013-2015 роках;
4) Кількість скарг, що надійшли до суду по кожному з суддів у 2013, 2014, 2015 роках із зазначенням причин скарги.

Аналогічні запити Заболотна направляла в інші суди Запоріжжя й отримувала змістовні відповіді.

Проте саме у Хортицькому суді їй в надані інформації відмовили, обґрунтувавши відмову конфіденційністю запитуваних даних та… Інструкцією з діловодства № 173 від 17.12.2013 року.

Згідно з цією інструкцією, копія документа повинна відповідати оригіналу. А отже, виключення з копії персональних даних потягло б за собою невідповідність копії оригіналу і є порушенням зазначеної вище Інструкції.

І це при тому, що згідно з ЗУ «Про доступ…» обмеженню підлягає інформація , а не документ, і якщо документ містить обмежену інформацію, то її слід закрити – наприклад, заретушувати.

Що стосується декларацій суддів, то доступ до них взагалі не може бути обмежено.

«Надаючи можливість обмеження доступу до конфіденційної інформації про особу (див. частину 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), стаття 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює виключення із цього правила. Зокрема, частина 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка є спеціальною правовою нормою по відношенню до загального правила, передбачає, що не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону», - коментує Наталя Заболотна відповідь розпорядника.

До того ж абзац 2 частини 2 статті 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» не дозволяє оприлюднювати лише відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, а також відомості щодо місця проживання та реєстрації декларанта і щодо місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації. Вся інша інформація, зазначена у деклараціях, в тому числі і відомості про майно, доходи і витрати членів сім’ї декларанта, є відкритою і підлягає опублікуванню та наданню на запити.

Так само необґрунтовано віднесено до інформації з обмеженим доступом і автобіографічні довідки суддів, оскільки це є суспільно важлива інформація.

Наталія Заболотна направила скаргу до Омбудсмана, за якою було відкрито відповідне провадження, складено адмінпротокол.

Восени 2017 року адмінпротокол у відношенні заступника голови Хортицького суду Кучерука І.Г. розглянув Вознесенівський районний суду Запоріжжя – і… закрив провадження.

«Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру як документ містить інформацію про особу, що є конфіденційною і не підлягає оприлюдненню. Отже, сама по собі декларація надана бути не може. Щодо посилання у протоколі на необхідність вилучення з декларації як документу відповідні дані шляхом приховування (ретушування), то суд зазначає, що у такому випадку заявнику практично надавалася б не декларація як така, а окремі відомості з неї, про що заявником не запитувалося», - ідеться у постанові суду.

Читати постанову повністю

Також у постанові звертає на себе увагу те, що суд вказав Уповноваженому з прав людини, що той має обстоювати права громадян, а не юридичних осіб, якою і є запитувач у даному випадку – ГО «Народний захист».

«Доступ» звернувся до юристки Віти Володовської, «Лабораторія цифрової безпеки», з проханням прокоментувати постанову суду:

- У рішенні суду є дві позиції, на які потрібно звернути увагу.

Копії vs. відомості

Суд відмовився надати копії декларацій, посилаючись на те, що заявник запитував не окремі відкриті відомості з декларації (без конфіденційних персональних даних), а сам документ як такий, ототожнивши поняття «копія декларації» з поняттям «відомості з декларації». При цьому, надати безпосередньо самі документи (декларації та автобіографічні довідки), але з заретушованими персональними даними, суд вважав неможливим, адже в такому випадку копія документу не відповідала б оригіналу, що суперечить інструкціям з діловодства.

Тобто суд у цій справі вважає, що запитувач, подаючи запит для отримання копії документа, мав би передбачити, що там буде інформація з обмеженим доступом, і одразу просити не копію документа, а лише відкриті відомості. Таке формальне тлумачення робить практично не потрібною частину 7 статті 6 Закону про доступ, яка встановлює: якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Адже за логікою суду предметом запиту можуть бути або повністю відкриті документи, або ніякі.

Такий підхід прямо суперечить позиції, висловленій у Постанові Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29 вересня 2016 року, де суд прямо зазначає, що «…оскільки в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", наявна інформація, яка має статус конфіденційної, запитувачу має надаватися копія декларації, з якої шляхом ретушування вилучено відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону».

Повноваження Уповноваженого

Суд зауважив, що до компетенції Уповноваженого з прав людини не входить захист громадських об’єднань і відкривати провадження він може лише у справах щодо порушень прав людини і громадянина (не юридичної особи).

Повноваження Омбудсмена щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про доступ справді є специфічними порівняно із іншими його функціями, але, водночас, прямо передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення, без жодних виключень щодо запитувачів-громадських організацій. Інших механізмів притягнення до адмінвідповідальності за ненадання інформації у відповідь на запит, законодавство не передбачає.

Саме тому позиція суду у даній справі суттєво звужує права запитувачів, адже фактично звільняє від відповідальності за ненадання інформації у відповідь на запит юридичних осіб. Водночас, за законом «Про доступ…» запитувачі-громадяни і запитувачі-організації є рівними та мають користуватися однаковим набором гарантій реалізації свого права, у тому числі щодо оскарження.

Джерело: dostup.pravda.com.ua
20.06.2018

Сьогодні
18 липня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація