МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Прогнозовано за аналогією

Чому Велика палата Верховного Суду відмовить КДКА у прагненні оскаржувати рішення ВКДКА

 

Можливість КДКА позиватися до ВКДКА тепер має оцінити Велика палата Верховного Суду. Відповідне рішення за скаргою КДКА Київської області нещодавно було ухвалене колегією суддів Касаційного адміністративного суду. Втім, таке рішення передбачуване, адже судді вже розв’язували питання юрисдикції у спорах між органами, наділеними владними повноваженнями.

Суддя проти адвоката

У квітні 2016 року до КДКА Київської області надійшла ухвала судді щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2017-го дисциплінарна палата КДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на один рік. На підставі цього КДКА окремим рішенням зупинила адвокатську діяльність правника.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, адвокат оскаржила їх до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, і наприкінці травня 2017 року ВКДКА рішенням №V-020/2017 скарги задовольнила: рішення ДП та КДКА скасувала, ухваливши нове, яким дисциплінарну справу щодо адвоката було закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням вищого дисциплінарного органу, КДКА в особі її голови звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до ВКДКА щодо визнання його протиправним та скасування.

У грудні 2017-го суд відкрив провадження у справі №826/10020/17, а 19 лютого 2018 року задовольнив позов.

Тоді ВКДКА оскаржила це рішення в апеляції (інтереси комісії в суді представляла адвокат Марія Христова). Після тривалого розгляду Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2019 скасував рішення суду першої інстанції і закрив провадження на тій підставі, що зазначену справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Лише за законом

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції послався на п.5 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом. Суд апеляційної інстанції вказав, що можливість кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону оскаржувати рішення ВКДКА у дисциплінарній справі не передбачена чинним законодавством.

Згідно із ч.4 ст.5 КАС суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами. Звернення до суду є способом реалізації компетенції суб’єкта владних повноважень, а тому повинне відбуватись у межах, спосіб та порядку, передбачених законом. Отже, можливість звернення суб’єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов’язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області подала касаційну скаргу. 27 березня 2019 року було відкрито касаційне провадження, а 24 червня ухвалою справу було передано на розгляд Великої палати на підставі ч.6 ст.346 КАС, оскільки головним питанням у ній є визначення юрисдикції спору.

Яка мета?

Позиція ВКДКА ґрунтувалася на тому, що відповідно до норми ст.42 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оскаржувати рішення у дисциплінарній справі до суду має право лише адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність. А правовідносини, які стали підставою для прийняття рішення ВКДКА, виникли безпосередньо між суддею як первинним скаржником, та адвокатом. І рішення, що приймалися органами адвокатського самоврядування, стосувалися саме їхніх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до КАС (як у чинній редакції, так і в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. З цього вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб’єктом (носієм) порушених прав. Водночас у дисциплінарному провадженні КДКА є органом, рішення якого переглядається. Жодних прав і інтересів КДКА порушено не було.

Можливість для КДКА регіону оскаржувати рішення ВКДКА, прийняте за результатом розгляду скарги, жодним законом не передбачена і, більше того, суперечить самій меті діяльності органів адвокатського самоврядування. Факт оскарження рішення ВКДКА у цьому випадку можна проілюструвати аналогією з оскарженням суддею першої інстанції рішення апеляційного суду, що йому не сподобалося. Крім іншого, тут зачіпається питання єдності практики, юридичної визначеності та довіри до інституту адвокатури загалом. Відповідно до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури рішення з’їзду адвокатів, Ради адвокатів України, ВКДКА є обов’язковими до виконання КДКА регіону.

За аналогією

Питання, дотичне до порушеної проблеми, вже розглядалося суддями ВП ВС. У рішенні, винесеному 15.03.2018 у справі №800/414/17, було зроблено висновок про те, що Міністерство юстиції не має права на оскарження в порядку адміністративного судочинства рішення Вищої ради правосуддя про відмову в розгляді його звернень стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності.

У цьому випадку вивчалася можливість одного суб’єкта владних повноважень оскаржувати у суді рішення іншого. У цій справі ВП ВС нагадала про необхідність відмежування так званих компетенційних спорів від оскарження актів індивідуальної дії. І, на думку Верховного Суду, право на оскарження такого акта суб’єкта владних повноважень надано особі, щодо якої він прийнятий або безпосередньо стосується її прав, свобод та інтересів.

Сергій ВИЛКОВ,
голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:

— Регіональні дисциплінарні палати та ВКДКА як органи адвокатського самоврядування, на відміну від суду, володіють правом диспозитивного розсуду у прийнятті рішень з питань дисциплінарної відповідальності адвоката. Встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення є їхнім виключним (дискреційним) повноваженням.

Тож, формуючи правову позицію у справі, ми виходили, зокрема, з того, що суд першої інстанції фактично не повинен був навіть відкривати провадження за позовом КДКА.

Віктор ВОВНЮК, адвокат, керівник секретаріату ВКДКА

Джерело: zib.com.ua
09.07.2019

Сьогодні
24 липня 2019

Анонс подій:

 

 


Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація