МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 

 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Незвернення компетентного органу до суду за захистом інтересів держави– як одна із підстав подання позову прокурором

 

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 12.08.2020 у справі № 924/1222/18, залишив постанову Північно-західного  апеляційного господарського суду від 29.10.2019 без змін.

У своїй постанові Верховний Суд зазначив, що  невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У даній справі до суду звернувся перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради до відповідача Приватного підприємства “Аграрна компанія 2004”, яке не виконало договірне зобов'язання і не перерахувало до місцевого бюджету ради кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт.Закупне. в сумі 4942993,14 грн

Своє звернення до суду заступник прокурора обґрунтував потребою захистити інтереси держави, оскільки невиконання відповідачем договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт.Закупне призводить до ненадходження коштів до бюджету селищної ради на створення та розвиток інфраструктури селища, чим порушено інтереси територіальної громади. Закупненською селищною радою з часу встановлення факту несплати коштів пайової участі (01.09.2018) до моменту звернення прокурора до суду з позовом у справі не вживалися самостійні заходи щодо стягнення з відповідача спірної заборгованості.

У відповідь на повідомлення Городоцької місцевої прокуратури про намір звернутися до суду з позовом,  Закупненська селищна рада листом відповіла, що заходи щодо стягнення коштів пайової участі не вживалися та вживатися не будуть з підстав відсутності в її штаті юриста або іншої відповідальної особи, яка може представляти інтереси в суді, а також відсутністю в її бюджеті коштів як для оплати послуг юриста, так і сплати судового збору.

Разом з тим, Верховний Суд вказав, що місцевий господарський суд повернув позовну заяву прокурору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а не на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що не відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

При цьому, звернув увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлено правову позицію, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ст. 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Отже, резюмує Верховний Суд, постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу місцевого господарського суду про залишення позовної заяви без розгляду, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 року у справі № 924/1222/18 можна ознайомитися за посиланням.

  

Суддя, секретар ІІ Судової палати Північно-західного апеляційного господарського суду Алла Гудак

Джерело: Північно-західний апеляційний господарський суд
23.09.2020

Сьогодні
22 жовтня 2020

Анонс подій:

 

 

 


Архів заходів Центру>>

 


 

Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

 

Архів публікацій>>

 


 

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація