МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 

 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Зарплата працівників апарату суду 5 тис. грн.: недофінансування чи дискримінація?

 

Питання критичної ситуації з оплатою праці працівників апаратів судів обговорюється вже не вперше на різних рівнях. Однак, не зважаючи на це, вимушена констатувати, що довгі політичні суперечки та затягування з вирішенням цього питання не тільки негативним чином впливають на якість судочинства в цілому, але й свідчать про дискримінацію працівників апаратів судів по відношенню до державних службовців інших органів влади.

Зокрема, передбачені Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» кошторисами судів видатки на оплату праці працівників апарату суду покривають лише обов’язкові виплати. Так, за офіційною інформацією Державної судової адміністрації України середня заробітна плата по всіх судах України дорівнює 11 400 грн. (з урахуванням 1 матеріальної допомоги). Водночас, реальна картина у місцевих загальних та апеляційних судах демонструє, що у державних службовців судів, які відносяться до категорії В (а це близько 60% працівників апарату – секретарі судового засідання, секретарі суду, судові розпорядники, провідні та головні спеціалісти структурних підрозділів), заробітна плата є нижчою 5 000 грн.

«Сувора» реальність

Натомість, інакша ситуація спостерігається щодо оплати праці державних службовців в інших державних органах.

Спостерігаючи, як досвідчені кадри з нашого суду почали переходити працювати до інших державних органів, я зробила відповідні запити щодо рівня заробітної плати, надбавок і премії в останніх. З отриманих відповідей стало очевидним, що незважаючи на один рівень посадових окладів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року №15, державні службовці інших органів влади отримують вищу заробітну плату за рахунок регулярної виплати надбавок і премій. Так, у І півріччі 2021 року середній розмір надбавок державних службовців Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області коливався від 50% до 155% за посадою, а державні службовці Головного управління Державної податкової служби в Одеській області отримували доплати від 140% до 300% до посадового окладу державного службовця. Окрім того всім працівникам у цих органах щомісяця виплачувалась премія у розмірі 20%.

В той же час, кошторисами судів на 2021 рік взагалі не передбачено коштів для премій та надбавок. І тільки в окремих випадках, завдяки економії фонду заробітної плати (здебільшого за рахунок лікарняних або звільнених працівників і вакантних посад) вдається виплачувати премії у розмірі 20%, та надбавки за інтенсивність у розмірі до 30%.

І тут не йде мова про те, що державні службовці в цих органах не заслуговують на гідний рівень оплати праці і треба «забрати в одних і віддати іншим», проте, ми бачимо із засідань уряду, що впродовж року, незважаючи на кризу, пов’язану з пандемією Covid-19, на премії та підвищення заробітних плат в органах, які підпорядковуються виконавчий владі, додаткові кошти відшукуються і виділяються, в той час коли на всі звернення органів судової влади відповідь одна – вільних грошей у бюджеті немає.

Туманні перспективи

Нажаль у майбутньому ситуацію не планують змінювати. При складанні бюджетного запиту на 2022 рік розпорядникам нижчого рівня (судам та територіальним управлянням ДСА) Міністерство фінансів України обмежило подання розрахунків фонду заробітної плати працівників апарату суду тими ж самим 20% премії та 30% надбавки, що враховуючи посадові оклади секретарів та спеціалістів суду становить лише 1 000 грн.

Більш того, відповідно до постанови ВРУ «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» ситуація з коштами на заробітну плату працівників апаратів судів тільки погіршиться, адже згідно з цим документом у 2022-2024 роках видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та прогнозного розміру мінімальної заробітної плати; працівників державних органів, суддів – на рівні 2021 року, що також є дискримінаційним компонентом, адже загальні показники середньої заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму для всіх інших категорій громадян будуть зростати.

Прихована дискримінація

З огляду на такий стан речей, хотілось би згадати норми Конституції України, відповідно до частини 1 та 2 статті 24 якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей для реалізації прав і свобод людини та громадянина визначено Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Стаття 5 цього Закону визначає такі форми дискримінації: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск. При цьому, непрямою дискримінацією вважається ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб.

У зв'язку з ситуацією, що склалася, очевидним є той факт, що право державних службовців судів на належний рівень заробітної плати порівняно з державними службовцями інших державних органів України порушене за ознакою дискримінації.

Листи без відповіді та відтік кадрів

Нажаль, неодноразові звернення Вищої ради правосуддя до Прем’єр-міністра України та Міністра фінансів України з проханням ініціювати внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо повного забезпечення мінімальної потреби видатків споживання для місцевих та апеляційних судів не були враховані. Залишились без належної уваги заклики виправити ситуацію Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, з’їзду суддів.

Проігноровані були також численні звернення судів щодо критичного стану з оплатою праці. Фактично всі звернення лише пересилаються з одного органу до іншого, що може свідчити про приховане ухиляння від реалізації наданих цим державним органам повноважень. 

Суми отриманих заробітних плат більшої частини працівників апаратів судів є нижчим від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Такий розмір винагороди за величезний обсяг роботи працівників судової системи не дає можливості забезпечити належний рівень життя. Вижити на ці гроші неможливо, особливо молоді, яка ще не має надбавок за вислугу років, власного житла. Тож випускники не йдуть на державну службу в суди, а «старі» досвідчені кадри звільняються через недофінансування.

У зв’язку зі скрутною фінансовою ситуацією, що склалась протягом поточного року продовжується масовий відтік кваліфікованих кадрів з органів судової влади, який почався ще у 2020 році. Тенденція на збільшення кількості звільнень – очевидна. Протягом І половини 2021 року з П’ятого апеляційного адміністративного суду звільнилось близько 30 працівників (водночас протягом всього 2020 року ця цифра становила – 27). А ось бажаючих взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад державної служби майже не залишилось. На деякі конкурси навіть заяви ніхто не подає,  і це наш суд розташовано у місті-мільйоннику, де мінімум три ВНЗ готують юристів. А що казати про пошук працівників у маленьких містах?

Тривала кадрова криза створює негативні наслідки в цілому для України, оскільки строки вирішення судових справ збільшуються, навантаження на діючих суддів зростає, доступ людей до правосуддя ускладнений. Видається, що судова гілка влади знаходиться на межі колапсу, а це загрожує основам існування демократичної держави.

Якщо працівники апарату і далі звільнятимуться із судів такими темпами як зараз, то говорити про якесь вдосконалення процесів надання судових послуг, проведення реформ буде недоречно. Суди просто зупинять здійснення правосуддя. Особливо гостро стоїть питання з вузькими спеціалістами – економістами та працівниками з IT сфери, середня заробітна плата яких на сьогоднішній день на ринку праці складає від 20 000 грн. і вище, а бухгалтерів від 14 000 грн. У судах такі працівники, поряд з жорсткими вимогами, які висуваються для державної служби, а також обмеженням щодо сумісництва, отримуватимуть менше 5 000 грн. І це при тому, що в останні роки саме впровадження новітніх інформаційних технологій є однією з вимог розвитку судочинства, а ведення бухгалтерського обліку у державному секторі це досить складний процес.

А чи почують нас?

Поряд з цим, зовсім незрозумілою є політика виконавчої та законодавчої гілок влади у питанні належного фінансування судової гілки влади в цілому та розміру заробітної плати працівників апарату суду зокрема, адже видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією України і не можуть бути скорочені органами законодавчої або виконавчої влади нижче того рівня, який забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя згідно із законом.

Тож маючи такий стан справ, я, як керівник державної служби у П’ятому апеляційному адміністративному суді, звернулась до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національного агентства з питань державної служби та Міністерства фінансів України з проханням  реалізувати свої повноваження та вжити дієвих заходів стосовно відновлення повноцінного фінансування судових органів та недопущення дискримінації працівників апаратів судів та відновлення їх порушених прав на гідну оплату праці.

Сподіваюсь, що ці звернення будуть справді розглянуті по суті та не повернуться до нас через байдуже пересилання їх з одного до іншого органу, адже саме на виконавчу та законодавчу гілки влади покладено обов’язок щодо забезпечення належного функціонування судів.

Світлана ПЛОТНІЦЬКА
Керівник апарату П’ятого апеляційного адміністративного суду

Джерело: П'ятий апеляційний адміністративний суд
08.09.2021

Сьогодні
23 вересня 2021

Анонс подій:

 

 

 


Архів заходів Центру>>

 


 

Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

 

Архів публікацій>>

 


 

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація