МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 

 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Ексклюзивне інтерв’ю в.о. Голови ВРП Олексія Маловацького: нинішній стан, проблемні аспекти та перспективи судової влади

 

Ексклюзивне інтерв’ю виконувача обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького для Інформаційного агентства «Українські Новини» про нинішній стан, проблемні аспекти та перспективи судової влади.

 

На Вашу думку, чи блокують сьогодні представники судової влади судову реформу, як про це говорять в Офісі Президента? Йдеться про Раду суддів України і делегування кандидатів до Етичної ради. Чи існує конфлікт на цьому ґрунті і як його вирішити?

Не бачу тут взагалі ніякого конфлікту.

Нагадаю, що 5 серпня 2021 року набрав чинності Закон № 1635 (законопроєкт № 5068). Щоб не допустити порушення вимог чинного законодавства, Вища рада правосуддя була змушена зупинити розподіл між членами ВРП дисциплінарних скарг, а також скарг на рішення про притягнення до відповідальності судді або прокурора. Також слід зазначити, що ВРП із самого початку неодноразово звертала увагу, що цей закон недосконалий, в ньому багато протиріч, а реалізація окремих його положень не вбачається можливою.

На сьогодні немає імперативного зобов'язання Ради суддів призначити певних людей. Якщо вона не визначиться з кандидатами за один раз, тоді визначиться за другий раз, третій або четвертий. Більше того, Рада суддів вже ухвалила відповідне Положення про проведення добору на посаду члена Етичної ради для формування списку кандидатів до Першого складу Етичної ради за квотою РСУ.

Зверніть увагу, що основна мета закону – це перевірка не діючих членів ВРП, а нових кандидатів, які прийдуть і будуть претендувати на посаду членів ВРП. У зв'язку із цим в перехідних положеннях закону зазначено, що суб'єкти призначення протягом 30 днів повинні скликати з'їзди для призначення членів ВРП.

 

Що буде з діючими членами ВРП?

У перехідних положеннях Закону № 1635 міститься надзвичайна норма, яка передбачає перевірку їх доброчесності. Однак ми знову перебуваємо не в тілі закону, а в перехідних положеннях, яким вже не раз давали юридичну кваліфікацію. Перехідні положення – це спеціальні норми, які забезпечують перехід від старого правового регулювання до нового. Вони не можуть встановлювати додаткових зобов'язань і вимог. Незважаючи на це, ми вкотре повертаємося до ситуації, коли в основу закону закладаємо конфлікт. Тобто із самого початку прийняття закону з'являється конфлікт його застосування.

 

Після невдалої спроби Ради суддів делегувати своїх кандидатів до Етичної ради в Офісі Президента відбулася зустріч. Чи брали Ви в цій зустрічі участь?

Вища рада правосуддя не була присутня на цій зустрічі. Всю інформацію про це ми знаємо зі ЗМІ.

 

На цій зустрічі від влади звучали певні дедлайни для вирішення питання про делегування Радою суддів своїх кандидатів до Етичної ради. Називали початок жовтня. Чи можливо вирішити це питання на початку наступного місяця?

До слова, початок жовтня вже через кілька днів. Напевно, це питання до Ради суддів – чи є у них кандидати, чи вирішені процедурні питання. Я можу тільки прокоментувати нашу співпрацю з Радою суддів. Деякі положення нам доводилося від них чекати місяць або півтора. У законі містяться норми, які передбачають, що протягом 5 днів з моменту завершення терміну подання кандидатів, ВРП приймає рішення про формування Етичної ради. В іншому випадку Етична рада вважається сформованою з перших трьох представників від іноземних експертів та Ради суддів. Однак я не пам'ятаю про зобов'язання Ради суддів у певний термін прийняти рішення. Багато хто говорить, що для іноземних експертів передбачена інша процедура, для них не було ніякого конкурсу. Тут я хотів би звернути увагу, що іноземні експерти не підкоряються законодавству України і дії іноземних адміністративних органів, органів влади іноземних держав, міжнародних організацій інших держав не підкоряються українському законодавству.

 

Тобто виходить, що міжнародні експерти не несуть відповідальності за свої дії в Україні?

Абсолютно правильно, взагалі ніякої. Якщо допустити інше,  значить, ці суб'єкти і держави, які призначили своїх експертів, відмовляються від свого суверенітету і підпадають під владу законів України.

 

Чи підтримуєте Ви практику залучення міжнародних експертів до тих чи інших процесів в Україні з відбору суддів?

Я вважаю, що залучення міжнародних експертів може мати виключно дорадчий і рекомендаційний характер. Наприклад, нам близькі право і законодавство таких країн, як Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, Латвія, Литва, Естонія близькі. Тому було б непогано їх запросити для обміну досвідом. Тобто ми повинні отримувати рекомендації, як краще поводитися в тій чи іншій ситуації, але не можна перекладати відповідальність на іноземних громадян.

Коли приймалися певні норми закону, не іноземні громадяни повинні були думати, яким чином вони будуть реалізовані, а той, хто приймає такий закон. Про всі можливі ризики прийняття Закону № 1635 зазначала не тільки Вища рада правосуддя, а й експертне управління Верховної Ради, професійна спільнота – судді, адвокати тощо. Незважаючи на це, все таки було прийнято ту модель, яка наразі існує, і вона надзвичайно суперечлива з точки зору міжнародного права.

 

У яких країнах існує така практика залучення міжнародних експертів до схожих процесів, як в Україні?

Складно сказати. Я не бачив таких законів, згідно з якими держава передавала функції виконання державної влади іноземним громадянам. Наприклад, залучення до Збройних сил або надання права обирати та бути обраним – це основні базові права, що надаються іноземцям, які отримують громадянство в певній державі. Ми взагалі цим ставимо під сумнів питання громадянства України в цій частині. Якщо у нас приймають рішення обов'язкового характеру іноземні громадяни, то виникає низка запитань: з ким вони мають найбільший правовий зв'язок, як вони у своїх державах будуть звітувати про виконання державної функції в іншій країні? Знову ж таки, той, хто приймає закон, повинен був про це подумати. З одного боку, це політичне питання, а з іншого – дуже серйозний правовий конфлікт.

 

Виходить, що залучення міжнародних експертів до цього процесу скоріше політичний крок, ніж юридичний?

Цей крок зумовлений запитом певного прошарку суспільства, але юридично абсолютно не відпрацьований. Таким чином, ця модель виходить за межі правової конструкції існуючих правовідносин в Україні.

 

Чи зустрічалися останнім часом із Президентом Зеленським для обговорення питань щодо судової реформи?

Слід зазначити, що представники ВРП входять до складу комітету ВРУ з питань правової реформи. У межах роботи цього органу у нас і відбувається спілкування з Офісом Президента стосовно зміни законодавства. Що стосується взаємодії і співпраці з Президентом, у нас є робочі відносини щодо призначення суддів. Однак у частині проведення реформ ми поки що не маємо такої можливості для спілкування. Зі свого боку, ми надавали пропозиції і зауваження з приводу реформування судової влади. Все інше, що стосується політичного процесу, виходить за межі повноважень Вищої ради правосуддя.

 

Чи втручається Президент у судову владу, з огляду на його заяви? Наскільки це правильно і виправдано?

Чи має право Президент робити якісь заяви? Скоріше за все, Президент – це політична посада. Президент має право робити заяви, які вважатиме за необхідне, у межах його повноважень і конституційних обмежень. У тих випадках, коли ми вважали, що заяви Президента та Офісу Президента виходять за межі їхніх повноважень і можуть бути втручанням у судову владу, ми реагували і зверталися з публічною заявою. Я думаю, що Президент повноважний робити політичні заяви. Однак їх реалізація з точки зору права дуже проблематична.

 

Ви багато спілкуєтеся із представниками суддівської гілки влади. Як вони оцінюють дії, кроки та заяви Президента? Чи не є це, на їхню думку, втручанням?

У ВРП є повноваження реагувати на втручання в діяльність судової влади. Ці речі процесуально чітко унормовані. Якщо буде відповідне звернення суддів, Вища рада правосуддя буде реагувати.

Дуже часто ми бачимо «перепалку» у ЗМІ з тих чи інших питань судової реформи. У зв’язку з тим, що в нас немає альтернативного майданчика для обговорення цих проблем, використовують ЗМІ. Можливо, це також правильний спосіб ведення діалогу. У Президента може бути одна позиція, у Ради суддів, ВРП або КСУ – інша. Якщо це підпадає під норми права, я не бачу проблем. Кожен має право висловити свою точку зору, якщо хтось погоджується з нею чи ні – це нормально.

 

Які у Вас очікування від роботи Етичної ради при ВРП?

Я вважаю, що робота буде дуже складною насамперед з точки зору організації. Із правової точки зору також надзвичайно багато проблем. Слід зазначити, що в самому законі закладено, що Етична рада може не реалізуватися, навіть якщо запрацює.

Далі постає питання фінансування цієї Ради, її функціонування та повноважень, забезпечення секретаріатом і багато інших питань. Я можу назвати 15 пунктів, які потрібно вирішувати. А законом це не передбачено. Як це повинно бути врегульовано? Довільно? Якщо це орган влади, а Етична рада є таким, оскільки її рішення оскаржуються до Верховного Суду, то, відповідно, орган влади діє в межах і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законами і Конституцією не передбачено такого органу, як і правової процедури. Виникає питання: чи може існувати рішення без правової процедури в такій правовій системі, яка існує в Україні? Повертаємося до рішення ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», яке давно прийнято і згідно з яким «правова процедура є запорукою гарантії дотримання прав людини». Тільки на цій підставі можна повністю зупинити роботу Ради. Це треба розуміти, під час прийняття законів. ВРП звертала на це увагу неодноразово, але нас чомусь не почули.

 

Чи не заблокує початок роботи Етичної ради роботу ВРП?

Питання початку роботи цього органу також дуже спірне. Сам факт початку роботи Етичної ради не заблокує роботу Вищої ради правосуддя, однак жоден член ВРП не має зобов'язання проходити нічим не передбачену правову процедуру. Тому кожен член ВРП самостійно прийме для себе рішення – бажає він проходити цю процедуру чи ні. Хтось піде, хтось – ні. Члени ВРП від адвокатури скоріше пішли б, ніж навпаки.

 

Ви підете?

Я буду визначатися після того, як запрацює цей орган. Із точки зору спортивного інтересу можна було б піти, незважаючи на результат.

 

Як Ваші колеги ставляться до цієї ідеї?

Питання визначення доброчесності або недоброчесності перебуває за межами правової теорії законів України. Це нове поняття, якому ніхто ще не дав визначення.

Якщо ти розумієш, що ця процедура створена тільки заради процедури, адже, як пишуть у ЗМІ, вже готові висновки, хоча Етична рада ще не працює, скоріше за все, йти не варто. Колеги також ще визначаються. Для адвокатів і вчених це питання легше, а ось для суддів і прокурорів надзвичайно болюче.

 

Наскільки критичною є зараз ситуація в судах?

У нас дійсно існують серйозні проблеми в судах, особливо з нестачею кадрів. Процедура переведення суддів з одного суду до іншого не може вирішити проблему заповнення вакансій.

На сьогодні заповнено лише 4200 вакансій у судах, а їх загалом понад 6 тисяч. Дефіцит суддів тільки збільшується. Більш того, серйозний дефіцит суддів в апеляційних судах, оскільки тільки в цьому році у відставку пішло багато суддів апеляційної інстанції. До кінця року у понад 400 «суддів-п'ятирічок» закінчується строк повноважень, а ВККСУ не працює. Тому нам потрібно негайно визначатися, що робити з цими людьми, адже з 4200 суддів відразу стане 3800. Це стосовно місцевих судів. У спеціалізованих судах ситуація трохи краща.

Укрупнення судів не вирішить проблему відсутності суддів, тому що укрупнення – це об’єднання в окружні суди кількох районних. Приміщення цих районних судів не зникнуть, а навантаження суддів збільшиться, якщо не збільшиться їх кількість.

Зараз дуже серйозна ситуація з фінансуванням судової влади. У судах величезні проблеми з виплатою заробітної плати працівникам апаратів судів. У зв’язку із цим це звільняються помічники і секретарі судового засідання, без яких судді самостійно працювати не можуть.

Вищій раді правосуддя також скоротили бюджет на наступний рік приблизно на 60 млн гривень.

 

Що потрібно зробити для вирішення проблеми в судах?

По-перше, в суди потрібні люди. Для цього необхідно скоротити стадії добору суддів. На мою думку, 15 стадій забагато, достатньо трьох: іспит, перевірка досьє і призначення.

По-друге, терміново потрібно запустити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми вже два роки працюємо без неї. Якщо ВККСУ не розпочне роботу, можливо, її функції варто модернізувати і частину передати Національній школі суддів України, щоб вона проводила іспити, а ВРП вивчала досьє суддів і приймала рішення про призначення.

Необхідно також прискорити процес призначення Президентом суддів до загальних судів, оскільки є подання про призначення, які досі не реалізовані. А загальних судах наразі великі проблеми із суддями.

Слід вирішити питання щодо фінансування судів і підвищити фінансову дисципліну в судах. Потрібно негайно проводити конкурси серед суддів першої інстанції щодо обрання їх до апеляційних судів, тому що протягом півроку може повністю зупинитися здійснення правосуддя, особливо у кримінальних справах.

Однак всі ці речі мають здійснюватися поступово. А ось приймати закони, які постійно змінюватимуть лише процедуру і правила призначення суддів на посади, недоцільно.

 

Яка ситуація з ВККСУ?

Нещодавно виконувач обов'язків Голови ВРП Віктор Грищук підписав документ щодо складу комісії з добору членів ВККСУ у складі іноземних експертів і Ради суддів. На сьогодні не проведено організаційного засідання. Виникає питання: хто повинен забезпечити його проведення? Секретаріат ВРП. Вища рада правосуддя почала займатися цим процесом, але слід звернути увагу, що в секретаріаті ВРП немає прямого спілкування з іноземними експертами. Як організувати перше засідання? Як забезпечити процедуру? Хто з ВРП, що має необхідний досвід і рівень володіння іноземними мовами, зможе забезпечити цей процес? Це потрібно було розуміти під час прийняття змін до законодавства. Ніхто не подумав, як ВРП може це все організувати в умовах недофінансування органу на наступний рік. Де розмістити цю Радуз добору членів ВККСУ? Як забезпечити розміщення аналітичного центру, який працював би з документами, онлайн-перекладачів? Фінансування для ВРП немає, приміщення для цього немає, нічого немає. Тоді виникає ще одне питання: а в чому тоді сенс реформи?

 

Коли можна очікувати запуску ВККСУ?

Члени ВРП на цей орган не впливають. Він незалежний. Вища рада правосуддя формально не має жодних повноважень, щоб запускати роботу ВККСУ. Коли вона запуститься – це питання до Ради суддів та іноземних експертів.

 

Чому так багато суддів Верховного Суду останнім часом йдуть у відставку?

По-перше, потрібно розуміти, що багато суддів у Верховному Суді приймають таке рішення з огляду на вік. По-друге, дуже багато справ і колосальне навантаження позначається на прийнятті такого рішення. По-третє, існує тиск суспільства на суддів. На це, в тому числі, впливають ініціативи щодо зменшення фінансового забезпечення суддів. Крім того, постає питання, чи зможе ВРП взагалі працювати. Якщо зараз два члени ВРП звільняються, то Вища рада правосуддя стає неповноважною, а значить, заяви суддів про відставку не будуть розглянуті. Не зовсім продумані норми Закону № 1635, за великим рахунком, призводять до того, що ми втрачаємо суддів і у Верховному Суді.

 

Критичної ситуації через відставок суддів Верховного Суду не передбачається?

Поки що у Верховному Суді критичного відтоку кадрів ми не спостерігається. Це не така ситуація, як у загальних і апеляційних судах. Але ми знаємо, що такі заяви ще будуть. Потрібно також розуміти, що після того, як запрацює Етична рада при ВРП, багато суддів подадуть у відставку або будуть звертатися із заявами про звільнення за власним бажанням. Судді розуміють, що їх же колеги працюють, у тому числі, і в ВРП, і мало хто захоче йти на перевірку за процедурою, яка є не зовсім правовою.

 

Наскільки масово це може бути?

Я думаю, що питання полягатиме не в тому, наскільки масово, а скільки ВРП зможе розглянути заяв до моменту, коли складе свої повноваження.

 

Як Ви вважаєте, чи не забагато у нас суддів Верховного Суду? Може, слід переглянути їх кількість у бік зменшення?

Для тих правових реалій, які у нас на сьогодні існують, можливо, 200 суддів навіть і недостатньо, адже фактично Верховний Суд переглядає всі справи.

Якщо впровадити концепцію, що у нас апеляція виносить остаточне рішення і така практика унормована, тоді, напевно, 200 суддів багато. Потрібно розуміти, яку концепцію сповідувати.

У нас дволанкова, триланкова або чотириланкова система судочинства? Якщо у нас дволанкова система, яку я вважаю прийнятною, то це суд першої інстанції і апеляція. Касація розглядає типові справи. Взяли, наприклад, 100 або 1000 справ в однакових правовідносинах, прийняли рішення – і це вже практика. Будь ласка, використовуйте цю практику.

 

Як повернути довіру суспільства до судів? Який у вас рецепт?

Іншого рецепту, ніж працювати, немає. Потрібно, щоб люди мали доступ до правосуддя. Повинні бути чіткі правила для суддів щодо кар'єрного просування, а їх ніколи не було. Це повинно лежати в основі довіри до судової влади. Завжди будуть люди, які порушують певні норми, але все залежить від того, як на ці порушення реагувати, з одного боку, а з другого – як їх усувати. У судовій владі не менше проблем, ніж у виконавчій чи законодавчій. Подивіться соціологічні опитування – всі органи державної влади, окрім Збройних сил і волонтерських рухів, не користуються довірою. Тому потрібно працювати. Люди в судах повинні бути забезпечені всім необхідним, але мають існувати й чіткі правила. Закон повинен бути один для всіх.

Джерело: Вища рада правосуддя: Новини
30.09.2021

Сьогодні
21 жовтня 2021

Анонс подій:

 

 

 


Архів заходів Центру>>

 


 

Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

 

Архів публікацій>>

 


 

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація