МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Судова реформа чи катастрофа для української економіки?

 

Епопея із реформуванням вітчизняної судової системи триває вже не перший рік. Однак виглядає, що всі, так би мовити зміни, походили більше на імітацію реформ. Зрештою, нарікання на українську Феміду з боку, здається, усіх, кому не лінь, змушує визнати: перманентні реформи наразі не принесли очікуваних результатів і схожі більше на «потьомкінські села», збудовані задля очей європейських інституцій.

Гучна «реформа» 2010 року, автором якої вважають головного юриста адміністрації Януковича Андрія Портнова, за великим рахунком призвела лише до скорочення повноважень Верховного Суду та ліквідації військових судів.

Нині на черзі нова реформа, чи то пак більше продовження реформ Януковича. Саме в останній рік правління Януковича заговорили про ліквідацію господарських судів. Сьогодні цю ідею режиму вже оформлено у відповідний законопроект в Кабінеті Міністрів Яценюка. І законопроект, слід сказати, наробив немало шуму у юридичному середовищі.

Здавалося б, іншого й не можна було очікувати. Суспільство, не конче вдаючись до деталей, вимагає змін у системі судочинства, вимагає прозорих правил, виконання законів і люстрації суддів. Тільки от про люстрацію не йдеться. Йдеться про ліквідацію одної з ключових ланок судової влади – господарських судів, які обслуговують економіку, що, на думку експертів-юристів, може призвести до катастрофічної ситуації.

Аби точніше зрозуміти, про що власне йдеться, процитуємо деякі пункти із пояснювальної записки до згаданого законопроекту.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

7 липня 2010 року прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Практика реалізації цього Закону показала, що його положення погіршили доступ до справедливого суду та призвели до значної залежності суддів.

Так, Верховний Суд України позбавлено ефективних можливостей забезпечувати єдність судової практики; система судів залишилася складною; значно зменшилися строки на оскарження судових рішень; система кар’єри суддів не відповідає конституційним вимогам і не заснована на об’єктивних критеріях; інститут дисциплінарної відповідальності суддів не узгоджений з європейськими стандартами і має обвинувальний, а не змагальний характер; організаційна структура суддівського самоврядування вкрай складна і заплутана, що сприяє його контрольованості з боку політичних сил.

Усі ці проблеми констатовано також у Спільному висновку Венеційської комісії і Генерального директорату Ради Європи з прав людини і правових питань щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» CDL-AD(2010)026, а реформувати систему дисциплінарної відповідальності суддів вимагає від України рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України»…

2. Загальна характеристика та основні положення проекту

З метою спрощення судової системи та посилення її інституційної спроможності передбачено об’єднання судів цивільної і господарської юрисдикції. Відмова від окремих господарських судів обумовлена тим, що вони розглядають ті самі приватноправові спори, що й суди цивільної юрисдикції, виділені лише за суб’єктною ознакою. Процедури господарського і цивільного судочинства не мають принципових відмінностей. Місцеві господарські суди будуть реорганізовані в окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, та розглядатимуть, крім цивільних (господарських) справ, також окремі категорії кримінальних справ, що дасть можливість зменшити навантаження на місцеві загальні суди. Апеляційні скарги на рішення цих судів розглядатимуть апеляційні суди в областях, а не суди, яких є по одному на декілька областей, що сприятиме доступності апеляційної інстанції. Вищий господарський суд України буде об’єднано з Вищим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Невдовзі положення Господарського процесуального кодексу України мають бути імплементовані до Цивільного процесуального кодексу України.

Законопроект передбачає зменшення кількості адміністративних посад у судах шляхом відмови від посад заступників голови суду у невеликих за кількістю суддів судах, а також від великої кількості заступників голови суду у більших судах.

Роль Верховного Суду України у формуванні послідовної судової практики буде посилена. Він сам вирішуватиме питання про допуск справ до розгляду у Верховному Суді України, зможе переглядати справи не лише на предмет неоднакового застосування норм матеріального права, але й норм процесуального права…

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття цього Закону дозволить підвищити довіру до судової влади, покращити доступність правосуддя, зміцнити незалежність суддів та посилити їх спроможність до самоврядування.

Цей Закон сприятиме виконанню Україною зобов’язань в рамках політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також зобов’язань України перед Радою Європи…

Спершу винесемо за дужки проблему відновлення впливу Верховного Суду, чиї повноваження у 2010 році було суттєво обрізано. Логіка тут, кажуть самі суді, безперечно є. Однак існує питання, чи доцільно це робити за рахунок ліквідації господарських судів. А саме така позиція прочитується між рядками. Тим більше, що активним лобістом ліквідації господарських судів виступає голова Верховного Суду Ярослав Романюк. Відновлення повноважень ВСУ і власне рамки цих повноважень – окрема тема. Ми ж зупинимося на наслідках ліквідації господарських судів. У цьому «Погляду» допоможе юрист, депутат Львівської міськради Володимир Гірняк.

- Пане Володимире, у всіх без винятку сьогоднішніх реформах їхні автори апелюють до європейського досвіду. Спеціалізовані суди, які, зокрема розглядають економічні спори, - це суто український винахід чи європейська практика?

Роль господарських або арбітражних судів у розвитку та функціонуванні економіки держави доволі значна. Під різними назвами такі суди існують в найрозвинутіших країнах Європи– Німеччині, Франції, Бельгії, Австрії. Господарські суди як окремі спеціалізовані суди, що розглядають економічні спори, пройшли за час свого існуван
ня значний шлях становлення та розвитку.Це і утворення власне не як ланки системи судів, а як арбітражу, перетворення з арбітражів у ланку спеціалізованих судів.Скажу з повною відповідальністю, що ні Венеціанська комісія, ні Рада Європи не ставлять Україні вимог про ліквідацію окремих ланок судової системи.

- Ви кажете про роль господарських судів у функціонуванні економіки. Що принципово зміниться після їх ліквідації? Тобто якщо функції вирішення господарських спорів візьмуть на себе суди загальної юрисдикції?

- Тут існує надзвичайно важливий момент, цілком зрозумілий бізнесу. Спори, які розглядаються господарськими судами, вирішуються, зазвичай, у найкоротші терміни – два, максимум два з половиною місяці, на відміну від тих же загальних і адміністративних судів, що у свою чергу сприяє руху коштів в економіці. Ефект від цього – суспільний і економічний розвитокне тільки окремих підприємств, а й держави загалом.

Ліквідовуючи господарські суди, держава втрачає по суті інструмент швидкого та якісного вирішення економічних суперечок та спорів між суб’єктами великого та малого бізнесу. Відсутність такого ефективного інструменту поглиблюватиме кризові явища в економіці.

- Які ще проблеми ви бачите у наслідках чергового реформування?

- Ці проблеми лежать на поверхні і зрозумілі усім фахівцям, які представляють інтереси громадян і підприємств у судах. Дивує, тільки, що цього не помічає міністр юстиції уряду Яценюка Павло Петренко. Не буду занурюватися вглиб проблеми, зупинюся тільки на найпомітнішому та найочевиднішому. Уряд декларує ідеологію доступності правосуддя для громадян, не роблячи у цьому напрямку практично жодних кроків. У той же час судова реформа зводиться до ліквідації ланки, яка обслуговує бізнес. При цьому сам бізнес ніхто не питає. 

Крім того , будь-яка реорганізація тягне за собою значні фінансові витрати, про які уряд свідомо замовчує. Очевидно, має відбутися зміна усієї документації, а саме: печаток і штампів, документів кадрової служби, фінансових і бухгалтерських документів, співставлення та налаштування програм загальних судів, електронні цифрові ключі підпису судових рішень, статистично-аналітична документація, інструкції з діловодства та статистики, архівна справа і т.д. Це лише невеликий перелік необхідних змін. Звідси запитання: чи хтось рахував видатки. І чи нинішній, обтяженій війною економіці України, це по кишені. Я особисто не робив підрахунків, тому зішлюся на думку колег-юристів, які порахували, що судова реформа обійдеться бюджету орієнтовно у мільярд гривень. 


- Вам очевидно доводилося спілкуватися на цю тему із суддями, в тім числі й господарських судів. А чи не може бути корінь незадоволення у якихось особистих причинах, скажімо буде скорочення апарату і люди просто втратять свої посади…

- Особисті причини можуть існувати, але зовсім не в тій площині, про яку ви говорите. Не тільки судді, а й інші правники не можуть бути компетентними в усіх сферах правовідносин, вони неспроможні охопити весь нормативний масив, що постійно збільшується в Україні.

На сьогодні, у господарських судах є фахівці, що компетентні у господарсько-правовій сфері правовідносин. Суддями, які працюють більше ніж десять років у господарській системі судів, здійснюється розгляд окремих категорій господарських справ, що є особливо важливим для таких їх категорій, як банкрутство, захист права інтелектуальної власності, корпоративні та інші спори, адже набуття розуміння сутності правовідносин, що виникають при розгляді таких справ потребує довготривалого та кропіткого навчання та праці.

Натомість, положення Проекту передбачають передачу на розгляд окружним судам з розгляду цивільних та кримінальних справ, що будуть створені в результаті реорганізації місцевих господарських судів, кримінальних справ, які стосуються вчинення особливо тяжких злочинів та за які санкціями Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на строк більше ніж десять років.

Тобто, говорячи простою мовою, люди, які спеціалізувалися на вирішенні економічних спорів мали би судити кримінальних злочинців чи навпаки. Навряд чи така «багатогранність» сприятиме професіоналізму. Відтак фахівці небезпідставно прогнозують зниження якості здійснення судочинства у зв’язку з розглядом кримінальних справ суддями, які натомість є спеціалістами з розгляду корпоративних справ, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності, справ про банкрутство.

Видається, що тема ліквідації господарських судів, яка вже викликала гострі дискусії у професійному юридичному середовищі ще далеко не вичерпана. Наразі ще не сказало свого вагомого слова бізнес-середовище та банкіри. У попередніх розмовах з кореспондентом «Погляду» вони зовсім невтішно висловлювалися про ліквідацію. Бо що означає для бізнесу, коли його фінансова справа вирішується не кілька місяців, а кілька років. При інфляції чи чергових стрибках курсу гривні ситуація може дійти до абсурду: навіть вигравши певну справу після кількарічної тяжби, бізнесмен може опинитися ледь не у збитках. Можливо, це дещо гіперболізовано, але дещо дивує, чому всі очевидні та підводні небезпеки законопроекту не бачить начебто фаховий реформатор Арсеній Яценюк.

Як пожартував один із юристів у приватній розмові: «Знаєте, якби Росія надумала завалити економічні стосунки в Україні, вона б не вигадала нічого кращого, ніж зруйнувати систему господарських судів». Кажуть, у кожному жарті є доля жарту…

Роман ОНИШКЕВИЧ

Джерело: www.pohlyad.com
28.11.2014

Сьогодні
09 грудня 2019

Анонс подій:

 

 

 


Архів заходів Центру>>

 


 

Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

 

Архів публікацій>>

 


 

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація